Напевно, всі бачили пам’ятник Тарасу Шевченку в однойменному парку. Якщо його обійти, то десь за 10 метрів позаду можна побачити низьку бетонну плиту, облицьовану рваним каменем. З кожного кута цього бетонного прямокутника стирчить масивний болт – схоже, колись там кріпилась певна конструкція, пише Репортер.
Першим загадкову каменюку помітив фотограф і блогер Ростислав Шпук, який виклав фото у соцмережі. Одразу виникли цікаві версії, що ж то могло бути. Згідно з одною, це залишки Грюнвальдської скали. Так називали пам’ятник на честь річниці перемоги під Грюнвальдом, що колись стояв у парку. До наших часів він не дожив – німці підірвали пам’ятник взимку 1941-го. Збереглися фото скали, але її нижня частина мало нагадує цю плиту.
Дехто припускає, що то підмурівок пам’ятника Сталіну, який був на перетині алей у першій половині 1950-х. Сумнівно, адже там фундамент був значно більшим, та й стояв він, як згадують старожили, значно ближче до дороги – приблизно там, де зараз Шевченко.
А може, все простіше? За часів СРСР у парку було багато наочної агітації, тож не виключено, що до тих чотирьох болтів кріпилась арматура, на яку чіпляли транспаранти типу «Мир. Труд. Май».
І я таки мав рацію! Зовсім недавно журналіст Володимир Безгачнюк розмістив у Facebook фото з родинного архіву. На одній світлині 1980-х років добре видно стелу із прапорами та написом «СРСР». Стоїть вона на тому самому місці, що й загадковий камінь. Хоча який він тепер загадковий – звичайний фундамент дешевої радянської агітки.
Фото Володимира Безгачнюка
