Легенди Станиславова. Потрійна гарантія

Громадські споруди – храми, вокзали, театри, фойє установ – часто прикрашають велетенсь­кими важкими люстрами. Напевно, кожен колись ловив себе на думці: «А що буде, коли така штука раптом впаде?».

Натомість, у франківському облмуздрамтеат­рі можете не забивати собі голову подібними дурницями – тамтешні люстри точно не впадуть, хіба разом з театром, пише Репортер.

Цікаву історію розповів інженер Сергій Лапко. У 1980 році споруду театру мали здати в експлуатацію, повним ходом йшли внутрішні оздоблювальні роботи. Велика зала другого поверху освітлювалась численними люст­рами, які виготовили на заводі Авто­ливмаш. Розрахувати прут, на якому люстра буде кріпитись до стелі, доручили колезі пана Сергія – інженеру-конструктору Віктору Фрідману, який потім виїхав до Канади. Дали завдання, усі дані по матеріалах, вагу – сідай і рахуй.

Віктор виконав усі необхідні обчислення, отримав діаметр прута, подумав, почухав потилицю та… помножив результат на три. Безпека – перш за все.

Фото Володимира Миговича

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні