Громадські споруди – храми, вокзали, театри, фойє установ – часто прикрашають велетенськими важкими люстрами. Напевно, кожен колись ловив себе на думці: «А що буде, коли така штука раптом впаде?».
Натомість, у франківському облмуздрамтеатрі можете не забивати собі голову подібними дурницями – тамтешні люстри точно не впадуть, хіба разом з театром, пише Репортер.
Цікаву історію розповів інженер Сергій Лапко. У 1980 році споруду театру мали здати в експлуатацію, повним ходом йшли внутрішні оздоблювальні роботи. Велика зала другого поверху освітлювалась численними люстрами, які виготовили на заводі Автоливмаш. Розрахувати прут, на якому люстра буде кріпитись до стелі, доручили колезі пана Сергія – інженеру-конструктору Віктору Фрідману, який потім виїхав до Канади. Дали завдання, усі дані по матеріалах, вагу – сідай і рахуй.
Віктор виконав усі необхідні обчислення, отримав діаметр прута, подумав, почухав потилицю та… помножив результат на три. Безпека – перш за все.
Фото Володимира Миговича
