У 1950-х роках на станіславському аеродромі стояло кілька авіаційних частин. В одній із них служили два друга – молоді лейтенанти. Ця пара нагадувала популярних українських гумористів Тарапуньку і Штепселя, адже один був десь під два метри, а інший – «метр із кепкою».
Високий мав репутацію бабія: радистки, телефоністки та інші штабні панянки просто вішалися на стрункого красеня. А низькому в коханні не щастило – на нього дивилися як на мале пиво, пише Репортер.
«Чому так?», – спитав менший більшого. «Вони просто думають, якщо я високий, то і все решта в мене чимале, розумієш?» – відповів той.
Низький лейтенант вирішив діяти. Оскільки з півметра росту додати нереально, він пішов іншим шляхом. Замовив у столярній майстерні 30-сантиметрову болванку, запхав її у штани і так регулярно ходив коридорами штабу. Не допомогло.
Та якось у частині було свято. Після урочистого концерту все продовжилося «неофіційною» частиною. Добряче хильнувши у теплій жіночій компанії, ті два лейтенанти вийшли на двір покурити, а заодно й відлити. Менший був змушений спершу витягати свій дерев’яний «імітатор». А коли зробив свою справу і закладав усе назад у штани, випадково вдарив болванкою по стіні…
Напевно, з вікна хтось таки це побачив, бо вже назавтра його запросили на побачення.
