У 1890-х роках директором станиславівського театру був Владислав Антонєвський. Він мав веселий характер, любив жартувати і постійно підколював колег-акторів, пише Репортер.
Якось у театрі давали виставу «Вернигора», де пан директор грав головну роль. А треба сказати, що у трупі був молодий актор Р, який не вимовляв половину алфавіту. Наприклад, заміст польського «не жіє», тобто не живе, він казав «не шиє». Зрозуміло, що з такими дефектами мовлення треба триматись подалі від сцени, але станиславівський театр був бідний і не міг собі дозволити винаймати відомих акторів. Як кажуть – маємо те, що маємо.
Отже, цьому пану Р дісталась епізодична роль у п’єсі. В фіналі, коли головний герой помирає, актор наблизився до нього і скорботно промовив: «Вернигора не шиє!». Тут Антонєвський не витримав, привідкрив око і доволі голосно прошепотів: «Не шию, тому що не маю голки!».
Поштівка з колекції Володимира Шулепіна
