Краєзнавець Михайло Головатий свого часу працював на «Промприладі». Там він познайомився із таким собі Гаускнехтом — колишнім членом компартії Західної України. Старий був доволі балакучим і часто розповідав історії зі своєї молодості.
Наприклад, згадував одного з найбагатших людей міжвоєнного Станиславова — німця Карла Гаусвальда. Він мав ковальську майстерню, крамницю залізних товарів, а перед Першою світовою збудував шикарну кам’яницю в самому центрі міста. Тепер це — Незалежності, 11. Окрасою новобудови була струнка вежа, накрита справжнім мідним куполом. Ця покрівля коштувала купу грошей та була чи не єдиною в Галичині. Коли Гаусвальд хвалився перед гостями своєю нерухомістю, то неодмінно звертав їхню увагу на унікальний мідний дах.
Але невдовзі почалась війна, і Станиславів зайняли російські війська. Царський уряд гостро потребував кольорових металів для потреб оборонки. Гаусвальдів купол швидко обдерли та пустили на переплавку. Для старого то було ударом. Життя втратило для нього сенс, і багатій наклав на себе руки.
Пізніше Михайло Головатий перевірив цю історію і виявив, що комуніст Гаускнехт трохи збрехав. Карл Гаусвальд помер власною смертю, при чому встиг залишити синам заповіт. Мало того, є фото 1920‑х років з видом вулиці Сапєжинської (Незалежності). І там на кам’яниці Гаусвальда купол є. Тож демонтували його вже за поляків.
Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького
Comments are closed.