Історія Відео

Цей день в історії, 28 січня 2022 (ВІДЕО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Сьогодні, 28 січня, відзначають Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни та Міжнародний день захисту персональних даних.

Також 28 січня – Всесвітній день безробітних, пише Репортер.

Події:
  • 1855 — по Панамській залізниці від Атлантичного до Тихого океану пройшов перший локомотив.
  • 1919 — у Чехословаччині засновано Університет Масарика.
  • 1920 — виставою В. Винниченка «Гріх» у Вінниці відкрився Український драмтеатр імені Івана Франка (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
  • 1921 — у Парижі відкритий символічний монумент Невідомому солдату (пам’ятник воїнам, загиблим у Першій світовій війні) у вигляді Тріумфальної арки.
  • 1935 — Ісландія стала першою західною державою, яка легалізувала медичні аборти.
  • 1958 — компанія Lego запатентувала вигляд деталей конструктора.
  • 1986 — через 73 секунди після старту, який транслювався в прямому телеефірі, над мисом Канаверал вибухнув американський космічний човник «Челленджер»
  • 1990 — у Бухаресті відбулися продемократичні демонстрації з вимогами усунення всіх колишніх комуністів від влади та звільнення тимчасового президента Румунії Ілієску з його посади.
  • 1992 — національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України.
  • 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Італією.
  • 2002 — у фіналі Кубка чемпіонів Співдружності футболісти київського «Динамо» обіграли московський «Спартак» з рахунком 4:3.
  • 2003 — у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон.
  • 2010 — тодішній президент України Віктор Ющенко указом про вшановування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст. визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.

Народились:
  • 1611 — Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську.
  • 1659 — П’єтро Баратта, італійський скульптор доби бароко.
  • 1757 — Бруні Антоніо Бартоломео, італійський композитор, диригент і скрипаль.
  • 1761 — Марґеріт Жерар, французька художниця, гравер, книжковий графік, представниця рококо, учениця Жана-Оноре Фраґонара.
  • 1791 — Герольд Фердінан (Луї-Жозеф-Фердінан Герольд), французький композитор, автор музики до балету «Марна обережність».
  • 1820 — Вільгельм Педерсен, данський художник. Був першим ілюстратором казок Ганса Крістіана Андерсена.
  • 1854 — Володимир Високович, патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог.
  • 1884 — Огюст Пікар, швейцарський учений, фізик, дослідник космічних променів, творець стратостатів і батискафів.
  • 1912 — Джексон Поллок, американський художник, один з визначних представників абстрактного експресіонізму.
  • 1930 — Ігнащенко Анатолій Федорович, український архітектор, народний художник України
  • 1935 — Леонід Грабовський, український композитор.
  • 1938 — Жаботинський Леонід Іванович, український радянський спортсмен, важкоатлет.
  • 1951 — Леонід Каденюк, український астронавт.
  • 1955 — Ніколя Саркозі (Саркозі де Надь-Боча), французький державний і політичний діяч, президент Франції у 2007—2012 роках.
  • 1981 — Елайджа Вуд, американський кіноактор («Володар перснів»).
  • 1982 — Богдана Матіяш, поетеса, філолог.

Померли:
  • 1596 — Френсіс Дрейк, англійський пірат, навігатор, работоргівець, політик та лицар.
  • 1663 — Грімальді Франческо Марія, італійський фізик і астроном. Склав першу карту Місяця.
  • 1725 — Петро I Олексійович, російський імператор.
  • 1797 — Антон Головатий, кошовий отаман Чорноморського козацького війська.
  • 1868 — Адальберт Штіфтер, австрійський письменник, поет, художник і педагог.
  • 1920 — Панас Мирний, український письменник.
  • 1939 — Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет, драматург, лауреат Нобелівської премії (1923).
  • 1951 — Карл Ґустав Маннергейм, барон, державний та військовий діяч Фінляндії, маршал (1933), президент Фінляндії (1944).
  • 1977 — Олексій Грищенко, маляр і графік (*1883).
  • 2002 — Астрід Ліндгрен, шведська письменниця, автор всесвітньовідомих книг для дітей «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».

За матеріалами Вікіпедії та 24 каналу.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.