Цей день в історії, 16 березня 2019 року (ВІДЕО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
У цей день, 16 березня, відзначають Всесвітній день сну.

Також 16 березня 2014 року відбувся незаконний референдум в Криму.

Події
  • 37 – всупереч заповітові померлого Тиберія сенат проголосив римським імператором Калігулу
  • 870 — заснування в Болгарії православної церкви.
  • 1079 — в Ірані прийнятий мусульманський календар.
  • 1521 — під час першої навколосвітньої подорожі португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін; через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.
  • 1664 — поляки розстріляли українського гетьмана Івана Виговського.
  • 1827 — почав виходити перший в Америці журнал чорношкірих «Журнал свободи».
  • 1851 — Іспанія і Ватикан уклали конкордат, за яким католицька церква одержала повний контроль над освітою і цензурою в Іспанії.
  • 1870 — у Москві відбулася прем’єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського.
  • 1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
  • 1915 — через бійку, яку влаштував Володимир Маяковський, поліція Петрограду закрила клуб артистів і поетів «Бродячий пес».
  • 1917 — у Києві відбулася велика маніфестація — День свята революції. У ході мітингу кияни знищили міський пам’ятник Столипіну.
  • 1917 — російський великий князь Михайло Александрович, брат Миколи II, зрікається престолу на користь Установчих зборів.
  • 1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.
  • 1921 — укладено Московський договір між РРФСР та урядом Ататюрка. Всупереч умовам Севрського договору, до Туреччини перейшли Карська область і Сурмалінський повіт колишньої Російської імперії, що їх вірмени вважають своїми етнічними землями. Вірменське населення згодом залишило ці території.
  • 1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.
  • 1936 — з конвеєру Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1».
  • 1937 — Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР створив відділ боротьби з розкраданнями соціалістичної власності (ОБХСС).
  • 1943 — нацистські війська вдруге взяли Харків.
  • 1945 — радянські війська почали Віденську наступальну операцію.
  • 1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.
  • 1962 — СРСР запустив у космос супутник «Космос-1».
  • 1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.
  • 1988 — газова атака на курдське місто Халабджа іракською армією, в результаті чого загинуло кілька тисяч його мешканців.
  • 1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
  • 1994 — фігуристка Тоня Хардинг вигнана зі спорту за причетність до організації нападу на фігуристку Ненсі Керріган.
  • 1998 — Ватикан вибачився перед євреями за бездіяльність католицької церкви в роки Голокосту.
  • 2000 — українська міліція затримала колишнього міського голову Ужгорода Сергія Ратушняка, який протягом двох років ховався від правосуддя.
  • 2001 — чеченці захопили російський літак ТУ-154. Літак «Внуковських авіаліній» чартерного рейсу Москва-Стамбул-Москва був захоплений чеченцями невдовзі після вильоту зі Стамбула. Саудівська влада дозволила посадку літака в аеропорті міста Медина. При захопленні літака саудівський спецназ убив трьох — стюардесу, пасажира-турка і одного з терористів.
  • 2006 — Генеральна асамблея ООН майже одностайно проголосувала за утворення Ради з прав людини.
  • 2014 — Відбувся незаконний референдум в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою владою півострова було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.
Народилися
  • 1750 — Гершель Кароліна Лукреція, німецько-англійський астроном, сестра і помічниця Вільяма Гершеля (†1848).
  • 1751 — Медісон Джеймс (англ. James Madison), 4-й президент США (1809–1817; †1836).
  • 1771 — Антуан Жан Гро, французький художник першої третини 19 ст.
  • 1787 — Ом Георг Симон, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл (закон Ома; † 1854).
  • 1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури († 1901).
  • 1846 — Прахов Адріян Вікторович, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.
  • 1859 — Попов Олександр Степанович, фізик і електротехнік, один з винахідників радіо († 1906).
  • 1882 — Алчевська Христина Олексіївна, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.
  • 1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта.
  • 1884 — Бєляєв Олександр Романович, російський письменник-фантаст («Людина-амфібія», «Голова професори Доуеля»; † 1942).
  • 1890 — Міхоелс Соломон Михайлович, російський актор, режисер, голова Єврейського антифашистського комітету.
  • 1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи».
  • 1906 — Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог (†2009).
  • 1906 — Ейхман Адольф, німецький нацист, фахівець зі знищення євреїв.
  • 1911 — Менгеле Йозеф, німецький доктор-нацист, який проводив досліди над в’язнями Освєнціма.
  • 1920 — Юнґе Гертруда, особиста секретарка Гітлера, яка записала його заповіти.
  • 1923 — Маркевич Дмитро Борисович, швейцарський віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича, молодший брат диригента Ігора Маркевича.
  • 1927 — Комаров Володимир Михайлович, російський космонавт (†1967).
  • 1935 — Юрський Сергій Юрійович, радянський та російський актор (Остап Бендер).
  • 1941 — Бертолуччі Бернардо, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»).
  • 1944 — Микола Підгорний, український живописець.
Померли:
  • 37 — Тиберій, римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв.
  • 1736 — Джованні Баттіста Перголезі, італійський композитор, скрипаль і органіст (*1710).
  • 1898 — Обрі Бердслі, англійський художник-графік, ілюстратор, декоратор, поет, представник англійського естетизму і стилю модерн кінця ХІХ ст..
  • 1968 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор (*1895).
  • 1979 — Січинський Мирослав Миколайович, український громадсько-політичний діяч (*1887).
  • 1998 — Дерек Бартон, англійський хімік, лауреат Нобелівської премії 1969 року.
  • 2003 — Лоуренс Г’ю Аллер, американський астроном.

За матеріалами Вікіпедії та 24 каналу.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
втрати ворога
архіви
галич 2
ОСТАННІ НОВИНИ
photo_2025-11-21_09-30-41
На Прикарпатті 22 листопада діятимуть графіки погодинних вимкнень світла
586240502_1438264287869823_7847083637991396688_n
Володимир Гринишин та Василь Сорока – Франківщина втратила ще двох захисників
cover_dziuba
Портрети з сумними очима. Художниця з Франківська Соломія Дзюба уже три роки малює загиблих захисників
584905709_840611251800381_518165432031038547_n
На вихідні на Франківщині прогнозують значний сніг
586820195_1438433707852881_844646434585602551_n
У Франківську до річниці Революції Гідності вручили відзнаки імені Романа Гурика
сина
7,5 років тюрми отримав прикарпатець, який побив до смерті товариша по чарці
школи
Школам рекомендують перенести канікули та змінити графік навчального процесу
депутату
ДБР повідомило про підозру депутату Верховинської райради, який влаштував бійку зі стріляниною
дітей
На Городенківщині чотирьох дітей вилучили у матері
диван
Обираємо між кутовим та прямим диваном: особливості та переваги кожного рішення
театр Яків_2
«Яків»: Франківський драмтеатр покаже виставу про Голодомор
офіційно
Інформація про оточення не відповідає дійсності - Сили оборони про Гуляйпільський напрямок
Прокрутка до верху