У селі Шевченкове Івано-Франківської області археолог Юрій Лукомський відновив дослідження храму Святого Пантелеймона. Востаннє археологічні дослідження тут проводилися 30 років тому.
Про нові дослідження храму Святого Пантелеймона пише Музейний простір, повідомляє КУРС.
Впродовж вересня відбуваються археологічні дослідження поруч храму Святого Пантелеймона у селі Шевченкове Галицького райну на Івано-Франківщині.
Їх проводить відомий археолог та дослідник архітектури княжої доби Юрій Лукомський – доцент Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка». Попередні дослідження проводилися ним тут 30 років тому.
Завдяки тому, що на території храму ведуться роботи з водовідведення, археологи мають змогу дослідити будівлю та прилеглу територію з зовнішніх сторін. Всі дослідження ведуться належними методами і з фіксацією всієї роботи.
“До археології княжого періоду треба звертатися на “Ви”. Досить подивитися на віднайдені фундаменти споруд, оцінити їхню мистецьку вартість. Це – Середньовіччя. Тут працюєш з великим захопленням”, – каже Лукомський.
На цей час вдалося провести часткове дослідження з північної, східної та південної сторін храму. Не менш важливими стануть роботи з західної сторони, де розміщений головний портал.
Кожен день роботи приносить знахідки і нові знання. Дослідник археології та архітектури храму планує ознайомити наукове товариство з результатами досліджень на науковій конференції, присвяченій 25-й річниці з часу створення національного заповідника “Давній Галич” – а це буде у жовтні цього року. А ще подати матеріал до збірника наукових праць.
Вже тепер можна ствердити, що буде оприлюднено дуже цікаву інформацію. В загальному, можна тільки повідомити, що за результатами розкопок виявилося, що фундамент храму Святого Пантелеймона стоїть на основі ще одного фундаменту, який є ширшим від теперішнього. Також є певні відмінності в їхньому плануванні, що, на думку Юрія Лукомського, дає підстави припускати: первинно будівничі могли мати дещо інше уявлення відносно основних розмірів споруди.
Окрім цього, виявлені невідомі досі поховання.
Цінними для поповнення фондових збірок заповідника “Давній Галич” стануть матеріали розкопок, які, можливо, з часом будуть представлені в музейній експозиції, пише краєзнавець Андрій Чемеринський. Серед них: громовід, який був встановлений на храмі у 20-х ХХ ст. під час реставраційних робіт, та чавунний хрест, який було знайдено під землею поруч центральної абсиди. Датування останнього – друга третина ХІХ ст.
Попередньо археологи планують проводити дослідження до свята Покрови, 14 жовтня.
