5 січня - цей день в історії (ВІДЕО)

5 січня – дванадцятий день Різдва в традиціях західного християнства.

«Репортер» розповість про найважливіші події в Україні та світі, які сталися цього дня.

Події

1585 — засновано львівське Ставропігійне братство, яке до XVIII ст. провадило активну культурно-освітню, релігійну й громадську діяльність.
1754 — у Петербурзі видано царський указ про скасування в Гетьманщині внутрішніх митних зборів, які поповнювали гетьманський скарб.
1870 — почався страйк львівських друкарів — перший робітничий страйк на заході України.
1875 — відкрито будівлю національного оперного театру «Гранд-опера» в Парижі.
1895 — відкрито рентгенівські промені.
1918 — УНР випустила в обіг перші українські банкноти з написами українською, польською мовами та мовою їдиш.
1918 — більшовики скликали й розігнали на першому ж засіданні Всеросійські установчі збори.
1919 — у Мюнхені заснована Німецька робітнича партія, перетворена рік по тому в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію.
1933 — у Сан-Франциско почалося будівництво одного з найвідоміших у світі мостів «Золоті ворота».
1935 — арештовано Бориса Антоненко-Давидовича.
1968 — прихід до влади в Чехословаччині Александера Дубчека, який поклав початок «Празькій весні».
1972 — початок робіт зі створення в США багаторазового транспортного космічного корабля.
1977 — заарештовано лідерів Української Гельсінської Спілки Миколу Руденка і Олексу Тихого.
1997 — Росія оголошує про виведення військ з території Чечні, що стало формальною ознакою закінчення дворічної невдалої російсько-чеченської війни.
2006 — «Intel» представив перший процесор лінійки «Core».
2011 — кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.

Народились

1592 — Шах Джахан, 5-й могольський падишах, за часів правління якого було збудовано мавзолей Тадж Махал.
1679 — П’єтро Філіппо Скарлатті, італійський композитор, органіст і хормейстер. Старший з дітей Алессандро Скарлатті, брат композитора Доменіко Скарлатті.
1762 — Констанція Моцарт, співачка, мемуарист, дружина композитора Вольфганга Амадея Моцарта, двоюрідна сестра німецького композитора Карла Марії фон Вебера, мати синів Моцарта — Карла Томаса і Франца Ксавера.
1838 — Каміль Жордан, французький математик.
1855 — Кінґ Кемп Жилетт, винахідник безпечної бритви.
1876 — Конрад Аденауер, німецький політик, перший канцлер Федеративної республіки Німеччина.
1876 — Люсьєн Булл, ірландський винахідник.
1880 — Василь Верховинець, український композитор, мистецтвознавець, дослідник українського танцю.
1881 — Пабло Гаргальо, каталонський скульптор, близький до кубізму.
1900 — Ів Тангі, французький художик-сюрреаліст.
1909 — Стівен Коул Кліні, американський логік і математик, праці якого заклали основи теоретичної інформатики.
1921 — Фрідріх Дюрренматт, швейцарський романіст і драматург.
1923 — Мирослав Симчич, український військовий діяч, командир сотні УПА, політв’язень, який провів у радянських тюрмах і таборах більш як 32 роки.
1932 — Умберто Еко, італійський письменник, філософ, історик-медієвіст (романи «Ім’я рози», «Маятник Фуко», «Бавдоліно», «Таємниче полум’я цариці Лоани»).
1941 — Міядзакі Хаяо, японський режисер анімаційних фільмів, автор численної манґи.
1942 — Наталя Земна (Зубицька), українська фітотерапевтка.
1943 — Вадим Чупрун, український управлінець та енергетик, із 2008-го — заступник голови правління НАК «Нафтогаз України».
1946 — Даян Кітон, американська кіноактриса, продюсер і режисер, лауреат премії «Оскар» («Енні-холл», «Клуб покинутих дружин», «Батько нареченої», «Хрещений батько»).
1960 — Микола Вересень (Ситник), український журналіст, громадський та політичний діяч, актор.
1962 — Наталія Лігачова-Чернолуцька, українська журналістка, голова правління громадської організації «Телекритика», шеф-редактор інтернет-видання та журналу «Телекритика» (з 2001).
1968 — Анджей Ґолота, польський боксер-професіонал, що виступає у суперважкій ваговій категорії.
1969 — Мерілін Менсон (Браян Г’ю Ворнер), американський музикант, художник і колишній музичний журналіст, засновник і лідер рок-гурту «Marilyn Manson».
1986 — Яна Шемякіна, українська фехтувальниця, шпажистка, чемпіонка Європи 2009 року в індивідуальних змаганнях, володарка двох бронзових нагород ЧЄ — 2009 в команді, і 2009 року — індивідуально.

Померли

1477 — Карл I Сміливий, герцог Бургундії. Представник бургундської лінії Валуа. Син Філіпа III Доброго.
1589 — Катерина Медічі, французька королева-матір, дружина короля Франції, Генріха II, одна з найвпливовіших осіб Франції періоду війн між католиками і гугенотами.
1882 — Заблоцький-Десятовський Андрій Парфенович, економіст, журналіст, державний і освітній діяч, був переконаним противником кріпацтва і прибічником ідеї його скасування.
1970 — Макс Борн, німецький фізик, один із зачинателів квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики.
1979 — Чарльз Мінгус, американський джазовий контрабасист, композитор і правозахисник. Посмертний лауреат премії Греммі в номінації «за життєві досягнення» (1997).
1981 — Гарольд Клейтон Юрі, американський хімік, лавреат Нобелівської премії з хімії (1934).
2012 — Олександр Сизоненко, радянський баскетболіст українського походження. В 1991 році зі зростом у 2,45 м (8 футів) дістав звання найвищої людини світу за даними Світових рекордів Гіннеса.
2014 — Еусебіу, португальський футболіст.