Відділи НКВС штурмували містечко Космач, Верховна Рада затвердила музичну редакцію Державного гімну України та народився Мартін Лютер Кінг.
Репортер розповідає про найголовніші події України та світу, які трапились 15 січня.
Події 15 січня
1700 — Петро I велів дворянам змінити довгий та незручний одяг на європейські костюми.
1776 — у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol», першого відомого періодичного видання на території України.
1790 — у Франції запроваджено новий адміністративний поділ. Країну розділяють на 83 департаменти.
1797 — Джон Етерінгтон з Лондона вперше у Великій Британії почав продаж у своєму магазині нового типу головного убору — циліндра.
1892 — у газеті «Triangle» в місті Спрингфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт уперше оприлюднив 13 правил її проведення.
1907 — доктор Лі де Форест, визнаний у світі як «батько радіо і дід телебачення», запатентував триелектродну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики.
1919 — після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.
1943 — у штаті Вірджинія (США) завершили будівництво Пентагону — найбільшої офісної споруди у світі, в якій базується Міністерство оборони США.
1945 — відділи НКВС штурмували «бандерівську столицю» — містечко Космач. У ході бою загинув командир дивізії ВВ НКВС Герой Радянського Союзу полковник М. Дергачов; Березівською сотнею керував Мирослав Симчич.
1951 — західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзи Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в’язнів і прозваної за свою надмірну жорстокість «бухенвальдською відьмою». Її було засуджено до довічного терміну ув’язнення. У 1967 році Ільза Кох наклала на себе руки, повісившись на мотузці, сплетеній із простирадл.
1970 — 28-річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії у 1969 р. унаслідок військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем’єр-міністром країни.
1986 — у радянських газетах опубліковано заяву Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, в якій проголошено «програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь».
1992 — Бернерс-Лі Тім, «батько World Wide Web», випустив веб-браузер — програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.
- Європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року.
- Президією Верховної Ради України затверджено музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький
- Ямайка і Австрія визнали незалежність України.
- Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією.
- Верховною Радою України затверджено музичну редакцію Державного гімну України.
1993 — у США на телеканалі NBC вийшла в ефір остання (2137) серія «Санта-Барбари».
1994 — за нез’ясованих обставин зник безвісти український політик Михайло Бойчишин.
2001 — почав працювати сайт Вікіпедія.
2006 — уперше Президентом Чилі стала жінка — Мішель Бачелет.
2009 — екіпаж американського аеробуса А-320 зміг урятувати від загибелі 146 пасажирів, посадивши літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту «Ла Гуардія».
Народились 15 січня
1622 — Мольєр (Moliere), дійсне ім’я й прізвище Жан Батист Поклен, французький драматург, актор, театральний діяч (помер 1673).
1791 — Франц Ґрільпарцер, відомий австрійський поет і драматург.
1794 — Олександр Сергійович Грибоєдов, російський письменник («Горе від розуму»; помер 1829).
1850 — Міхай Емінеску (Mihai Eminescu), визначний румунський поет-романтик (помер 1889).
1869 — Станіслав Висп’янський (Stanislaw Wyspianski), польський поет, драматург, художник (пом. 1907).
1871 — Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторів Академії Наук України (1918 року).
1872 — Арсен Борисович Коцоєв, один із засновників осетинської художньої прози, автор численних розповідей на осетинській мові, перекладач повістей А. С. Пушкіна (пом. 1944).
1891 — Осип Мандельштам, російський поет (пом. 1938).
1906 — Арістотель Онассіс, грецький судновласник, фінансовий магнат.
1908 — Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945 рік) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952 року).
1912 — Ганькевич Анатолій Борисович, директор Чорноморського суднобудівного заводу (1950−1979 рр.).
1913 — Олександр Маринеско, радянський військовий моряк-підводник, командир Червонопрапорного підводного човна С-13 Балтійського флоту, капітан 3-го рангу, Герой Радянського Союзу.
1915 — Лео Мол (Леонід Григорович Молодожанин), канадський скульптор і живописець українського походження
1917 — Євген Олексійович Лебедєв, актор театру й кіно, народний артист СРСР.
1918 — Гамаль Абдель Насер, другий президент Єгипту, Герой Радянського Союзу (пом. 1970).
1929 — Мартін Лютер Кінг (Martin Luther King), лідер боротьби за цивільні права чорношкірих американців (пом. 1968).
1945 — Максим Ісаакович Дунаєвський, російський композитор (музика для к/ф «Д’артаньян і три мушкетери», «Діти капітана Гранта»).
1955 — Хосе Монтілья Аґілера, каталонський та іспанський політичний діяч, 128 Президент Жанаралітату (національного уряду) Каталонії.
1963 — Брюс Шнайер, найвідоміший американський криптограф.
1981 — Армандо Крістіан Перес, популярний іспанський співак, відомий, як Pitbull
Померли
1788 — Гаетано Латілла, італійський оперний композитор.
1815 — Емма Гамільтон, кохана британського адмірала Гораціо Нельсона
1949 — Лазаревський Гліб Олександрович, український літературознавець. Син О. М. Лазаревського
1955 — Ів Тангі, французький художик-сюрреаліст.
1967 — Бурлюк Давид Давидович, український художник-футурист, поет, теоретик мистецтв, видавець.
1979 — Якимович Олесь Іванович, білоруський письменник радянської доби.
2000 — Іванов Сергій Петрович, український кіноактор, знявся у фільмах «В бій ідуть лише старі», «Дні Турбіних», «Ати-бати, йшли солдати…» та ін.
2009 — Вероніка Борисівна Дударова, російський диригент, народна артистка СРСР
2010 — Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року за розшифрування генетичного коду
