Наприкінці червня Кабінет міністрів України затвердив план боротьби з контрабандою.
Він покликаний не лише позбутися тіньових схем на митниці, а й направити до українського бюджету мільярди від «сірого імпорту». Що передбачає урядовий план і яку відповідальність нестимуть контрабандисти, дізнавалися наші експерти, повідомляє Центр громадського моніторингу та контролю.
Недооцінена проблема
Контрабанда не є новим явищем для України, але, на думку експертів, її масштаби дуже недооцінені. Лише за офіційними підрахунками Міністерства внутрішніх справ, через нелегальні потоки товарів через кордон державний бюджет щороку недоотримує 70-100 млрд гривень. Крім економічних збитків, контрабанда завдає країні репутаційної шкоди.
«Я чую від інвесторів, що контрабанда – це більш кричуща проблема, аніж корупція, нестача людей чи інші питання. З контрабандою важко боротися на діловому рівні. Ніколи не знаєш, що це, звідки вилізає. Але контрабанда впливає на прибутки. Чесні компанії платять податки, і ми їм гарантуємо: приїжджайте, в нашій країні буде добре, а потім таке явище», – розповідає директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данило Білак.
Читайте: Дорожня пісня про гроші. Хто, коли і за скільки відремонтує дороги на Прикарпатті (ФОТО)
Не секрет, що на митниці роками працюють так звані класичні схеми нелегальних перевезень, як наприклад, оформлення вантажних транспортних засобів як порожніх або перевантаження товару на внутрішній митниці. Особливо популярна контрабанда цигарок, техніки та одягу через західний кордон. За хабарі до України завозять авто на іноземних номерах. Не краща ситуація із «сірим імпортом» на Донбасі. Щомісяця через лінію зіткнення нелегально переправляють товари на мільйони гривень. Підприємці нарікають, що нерідко контрабанду стимулюють нечесні чиновники і правоохоронці на місцевому рівні.
«Контрабанда – це одна з найбільших системних проблем, які турбують бізнес», – зауважує виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко.
Повернути відповідальність
Бізнесмени погоджуються, що подолати проблему можна лише системно, і почати варто з виправлення шкоди, завданої за часів президентства Віктора Януковича. Справа в тому, що у 2012 році в Україні була скасована кримінальна відповідальність за товарну контрабанду. Натомість було запроваджено штраф в обсязі 100% від вартості нелегального товару з його конфіскацією.
Тож у грудні минулого року Президент України Петро Порошенко заявив про готовність за запитом бізнесу повернути кримінальну відповідальність за контрабанду.
«Якщо зараз бізнес говорить і доручає нам, уряду, парламенту введення кримінальної відповідальності за контрабанду – я готовий, посилаючись на вас, розробляти відповідні законопроекти», – заявив глава держави на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій у Києві.
Наразі відповідний законопроект №8543 вже внесено до Верховної Ради. Він передбачає, що за контрабанду товарів у значних розмірах, тобто 8500 грн і більше, каратимуть позбавленням волі на термін від 3 до 7 років. У великих розмірах – від 34 000 грн – від 5 до 12 років із конфіскацією майна, в особливо великих розмірах – від 85 000 грн – від 8 до 15 років із конфіскацією майна. Якщо закон ухвалять, злочини, пов’язані з контрабандою, будуть підслідні Національній поліції або слідчим органам, які здійснюють контроль над дотриманням податкового законодавства.
Спільні дії
В уряді визнають, що боротьба з контрабандою буде ефективною лише за умови співпраці усіх уповноважених органів: Державної фіскальної служби, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У рамках експерименту уряд вирішив залучити до боротьби з контрабандою Національну поліцію. Відповідно до постанови від 20 червня, поліцейські можуть цілодобово перебувати у зонах митного контролю та в пунктах пропуску через державний кордон. Також представники МВС отримали доступ до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006». Головна мета – виявлення фактів порушення митних правил.
Передбачається, що поява поліцейських на митниці дозволить посилити контроль за нелегальними поставками не тільки у митних пунктах, а й за їхніми межами – у лісосмугах та нейтральних водах. Експерти прогнозують, що поліцейські допоможуть посилити контроль за «євробляхами».
Читайте: Франківські комунальники придбали для посипання доріг 1800 тонн солі
Ще один захід, який має подолати контрабанду, – оснащення митниць системами сканування. Уже цього року перші десять стаціонарних сканерів мають встановити на найбільш завантажених пропускних пунктах на кордоні з усіма сусідами України.
У ДФС зауважують, що наявність сканерів унеможливить багато контрабандних схем, адже завдяки ним зникне потреба у фізичному огляді транспорту, а контакт із митниками зведеться до мінімуму.
«Щось приховати від митного контролю стане фактично неможливо – митники отримають інструмент, що дозволить миттєво виявляти будь-які схованки контрабандистів та отримувати повну інформацію про вантаж, що перетинає пункти пропуску», – наголошує в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан.
Звітувати про хід боротьби з контрабандою обіцяють щомісяця. Так, за липень до держбюджету надійшло понад 29,7 млрд грн, що на 3,7 млрд грн більше, якщо порівнювати з липнем 2017 року. Звичайно, робити висновки за показниками одного місяця складно, повною мірою оцінити наслідки боротьби з контрабандою можна буде наприкінці року.
