АПК поступово займає місце провідної експортної галузі, даючи до 18 % ВВП. Так, за перше півріччя 2017-го агроекспорт склав понад 42 % від загального і приніс бюджету $ 8,7 млрд, що майже на 2 млрд більше, ніж за той же період минулого року. Чергове завдання – замінити торгівлю сировиною на експорт готової продукції.
І він уже виріс на третину, за даними Мінагропрому. У минулому році урожай зернових склав 66 млн т, а експорт борошна – майже 370 тис т – рекорд за час незалежності. Тому борошномельний сектор АПК – один з найбільш значущих. При чому поки на держпідприємствах виробляється понад 20 % загального обсягу борошна, але з ними успішно конкурують приватні. Наприклад, на Івано-Франківщині з чотирьох компаній (ТОВ «АБО-МІКС», ТОВ «Зернопереробна компанія «ЮМАС», ДП «ІФ КХП», ТОВ «Калуський комбінат хлібопродуктів») лише франківський комбінат хлібопродуктів – єдиний в області оператор з продажу зерна із Держрезерву.
Засноване в 1979-му підприємство завжди було стратегічним. Що, втім, не заважало державі під час кризи 90-х спостерігати за його агонією.
«Зменшення обсягів реалізації продукції спостерігалося на ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» (75,3 %)», – констатували за підсумками 2014-го на офіційному сайті міста.
За підсумками 2015 року за комбінатом уже значився борг за бюджетною позичкою в розмірі 12,1 млн грн і борг за використання зерна Держрезерву ще в 2003 році (7,4 тис т) – приблизно 40 млн. Якість борошна не задовольняла ні населення, ні оптовиків. Хіба власних «несунів», які крали його, користуючись відсутністю контролю.
У листопаді 2015-го конкурсна комісія Мінагропрому вирішила змінити менеджмент на 10 об’єктах.
«Зусиллями попередніх менеджерів підприємства доведені до жахливого стану. Переважна більшість із них має велику кредиторську і дебіторську заборгованість. І якщо, наприклад, у «Ліктрави» вона становить 3000 грн, то на Івано-Франківському КХП – сягає мільйонів. Таким чином комісія поставила мету визначити керівників, які б зупинили зростання боргів, стабілізували виплати зарплат і роботу компаній в цілому», – заявив тоді член комісії, консультант міжнародної рекрутингової компанії Alexander Hughes Андрій Машков.
2015-й був складним роком. Скорочення виробництва пшеничного борошна склало 16 % (на 380 тис т), порівняно з 2014 роком. Упав попит, бо середня ціна борошна зросла на 58 %. При цьому середня експортна – навпаки, зменшилася на 20 %. У таких умовах, звісно, важко знайти відчайдуха, який би взявся реанімувати цей економічний напівтруп. Але новий менеджмент КХП прийшов не виживати, а міняти парадигму.
Директор, харків’янин Володимир Дегтяр, зумів не лише знайти спільну мову з колективом, а й заразити його очікуванням економічного дива. Рецепт простий і називається – «засукати рукава». Він реконструював млини (відразу підвищилася якість, оптова продукція пішла в інші області – Львівську, Тернопільську, Чернівецьку, Хмельницьку, Волинську), запустив фасування у дрібну тару, не забувши про таку «дрібницю» маркетингу, як фірмова упаковка (повернувши дрібного покупця), модернізував обладнання для грануляції висівок (з цією продукцією вийшли на експорт), КХП почав приймати сою і соняшник (чого раніше не робив). Результат: «З істотним нарощуванням обсягів реалізованої продукції працює ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» (235,2 %)», – констатував у березні 2017-го все той же офіційний сайт Івано-Франківська.
І все це – без нових кредитів, без інвестицій! Диво сталося. Удвічі підвищилася зарплата, виникли нові робочі місця, борг перед Держрезервом на кінець 2016-го скоротився до 9,2 млн, борг за держпозикою – до 8,6 млн, чистий дохід зріс на 123 %, був розроблений план санації комбінату, затверджений Мінагропромом.
У наступному 2017 році КХП розширив асортимент, випустивши кілька унікальних новинок, почав співпрацювати з фермерськими господарствами, працювати не лише з Аграрним фондом, а й іншими великими трейдерами. Запровадили й систему «єдиного вікна», що дозволила моментально укладати будь-який договір з надання послуг.
Але ми стукаємо по дереву. Чому? Аж надто вражаюче виглядає економічне чудо комбінату. Якщо все так піде і далі, він розрахується з боргами, за рахунок експорту закупить нове обладнання і потіснить конкурентів. Які не дрімають. Як і рейдери.
Підприємство державне? Ну, історія сучасної України рясніє свідченнями, як державні ж люди і виступають у ролі промислових піратів… Втім, ми пам’ятаємо, що в ході серпневого засідання прем’єр Володимир Гройсман і Кабмін одноголосно підтримали ініціативу Мін’юсту про створення в регіонах оперативних штабів, покликаних боротися зі спробами рейдерства в галузі АПК.
«Уряд прийняв рішення, яким доручив головам ОДА спільно з територіальними підрозділами Мінюсту, МВС, Держгеокадастру та аграрними асоціаціями створити на місцях оперативні штаби для захисту аграріїв від рейдерів», – підкреслив міністр юстиції Павло Петренко.
А керівників областей зобов’язали кожні два тижні надавати уряду оперативну інформацію про стан справ у сфері аграрного рейдерства. І до 15 листопада голови ОДА повинні підготувати повний звіт за період нинішніх жнив.
Може, таким чином влада Прикарпаття, яка, попри економічне диво на КХП, чомусь не йде на діалог з «чужим» менеджментом комбінату, теж почне сприяти своєму ж стратегічному підприємству? Зрештою, для голови ОДА це – всього лиш виконання державної стратегії щодо децентралізації та урядової директиви сприяння стратегічним підприємствам регіонального рівня.
Comments are closed.