Що таке біткойн? Це слово звучить звідусіль, його повторюють люди і тексти. Але що воно означає? Формально, все дуже просто: біт – єлементарна одиниця інформації, койн – монета. Але чим викликаний резонанс по всій Україні, який не вщухає вже кілька тижнів? А тим, що, якщо розібратися, ми всі живемо у визначний час: у світі утверджується новий вид забезпечення грошей Спочатку люди просто обмінювалось харчами і кам’яними сокирами, потім роль еквівалента стало відігравати — золото, потім, з винайденням паперових грошей, золото стало їх забезпеченням, потім до дорогоцінних металів доєднався Валовий Національний Продукт… А тепер, скоріш за все, починається епоха, коли забезпеченням грошей стає «золото ХХ1 століття – інформація — яка “йде в народ”, точніше у його кишеню, у вигляді біткойну.
У когось все ще складається думка, що біткойн нічим не підкріплений? Тоді ми знову йдемо до вас: це абсолютно не так! Біткойн підкріплений інформацією, що зберігається в блоках (про це — далі). Так, біткойн не має під собою підґрунтя матеріального, але має інше – науково-технічне. Інформація є «золотом ХХІ століття». І, варто зазначити, що від золота її відрізняє небагато — так, з неї не можна побудувати будинок, її не можна з’їсти чи вдягти на себе – але проаналізуйте те, що їй властиво: інформацію, якщо це робити згідно встановлених правил, досить важко і затратно по ресурсах добувати, як і золото, її можна розділити на дрібні частини, як і золото, її можна зберігати як завгодно довго, як і золото, що не зазнає корозії, а відтак -і з неї можна «зробити» монети (біткойни), як і з золота. От і все…
Якщо повернутись до злободенного. Пам’ятаєте нещодавні новини про черговий рекорд курсу (вже 4 112 доларів за 1 біткойн), про СБУ, яка викрила на майданчику інституту Патона якесь «виробництво” біткойнів на 200 комп’ютерах, або якась країна визнала біткойн валютою? А вся ця увага – через одну фундаментальну річ. Якщо біткойн – це грошова одиниця, яка має курс, якщо вона є засобом купівлі/продажу, то де тут держава? Адже монополія на організацію обміну – це ключова монополія держави. А якщо її відібрали? Найпростіший приклад: ви щось продали за гривні і як законослухняний суб’єкт підприємництва відрахували у бюджет податок – ПДВ, а якщо розрахунок був у біткойнах, який ніким в Україні не визнаний, чий курс формується не НБУ, а невідомо ким…
Саме тому Укрінформ вирішив розібратись і пояснити доступною мовою, що таке біткойн, як побудована всі система і які перспективи нового виду грошей.
Що таке біткойн?
Біткойн, в першу чергу, це — інформація, яку для зручності розуміння “обізвали” криптовалютою — віртуальними грошима. Приставка “крипто” означає, що ця інформація — зашифрована. Тобто біткойн — це зашифровані віртуальні гроші.
Але біткойни поки що не є грошовою одиницею в звичайному розумінні, хоча і виконує ( не всі ) функції, які притаманні грошам. Чого не виконує? Зокрема, біткойни не можна використовувати як повноцінний засіб зберігання— поки що немає ні біткойн-банків, ні організацій, що приймають біткойни “під відсоток”. Тож повністю замінити гроші біткойн поки що не в силі.
Перший товар, що було куплено за біткойн — піцца. Американець Ласло Ханеч заплатив 10 000 ще непопулярних на той момент біткойнів за дві піцци. Тож початковим курсом можна вважати 5 000 біткойнів за 10 доларів. Враховуючи те, що зараз ціна одного біткойну близько 4 000 доларів, то піци були неймовірно дорогі — майже під 2 мільйони доларів. З цього все і почалось.
А придумав і реалізував систему біткойн Сатоши Накамото. Ви думаєте, що це якійсь японець? Не факт. Це — псевдонім. Криється під ним одна людина, чи кілька, достеменно невідомо.
Звідки беруться біткойни?
Біткойни видобувають, а не створюють. Цей процес називається майнінг (англ. – видобуток корисних копалин), і тому його можна порівняти з видобутком нафти, вугілля, газу, і вищезгаданого золота. Яким чином видобувають біткойни? За задумом Сатоши Накамото, біткойнів є фіксована кількість — 21 мільйон. Але щоб їх добути, програма, встановлена на комп’ютер (чи кілька комп’ютерів) має виконати складний обчислювальний процес. Суть процесу — запакувати інформацію про проведені операції з біткойнами (транзакції). Таким чином, ті, хто видобуває біткойни, майнери, також виконують роль адміністратора усієї системи біткойн (як йшлося вище, система децентралізована) — підтверджують або блокують операції, захищають від атак, захищають від внесення неправдивої інформації. А в глобальному сенсі — підтримують функціонування децентралізованої системи.
Хто може стати майнером? Кожен бажаючий. Для цього необхідно мати комп’ютер зі встановленою програмою і гаманець біткойн. Між іншим, сайт bitcoin.org пропонує придбати обладнання для видобутку біткойнів — потужний процесор, який можна під’єднати до комп’ютера, за 500 доларів. Вісім процесорів за один біткойн — і майнер “в шоколаді”.
Що таке блоки?
Система біткойн побудована за принципом блокчейн — ланцюжок блоків, поєднаних між собою. Що таке блок? Це сховище інформації про операції з біткойнами. Майнери створюють блоки, за що отримують право на винагороду — певну кількість біткойнів. Кожен блок пов’язаний з попереднім — перший запис у ньому містить посилання на попередній блок і інформацію про “винагороду” майнорам — скільки біткойнів перераховано на їхні гаманці. Таким чином, основна задача майнора — створити якомога більше біткойнів.
Інформація у блоках — відкрита, її перевірити може кожен охочий. Програма, що встановлена на комп’ютер майнера автоматично перевіряє блоки — чи не створені вони шахраями. Яким чином перевіряє? Найдовший ланцюжок є “рідним”, а якшо якийсь ланцюг блоків надто короткий, то і не варто його продовжувати — винагороди не буде.
Можна відслідкувати рух біткойнів по Мережі, на які гаманці вони надходили тощо, адже інформація, що міститься в блоках — відкрита. Але біткойн-гаманець, на який надходить винагорода, не прив’язаний ні до конкретної особи, ні до адреси комп’ютеру, і саме тому невідомо кому саме надійшли гроші.
Таким чином, кількість біткойнів, що є в обігу, прямо пропорційна кількості блоків. І саме блоки підтримують цифрову валюту. А це і є підтвердженням тому, що інформація — підтримує біткойн, є еквівалентом кріптовалюти і замінником золота.
Кажуть, що біткойн — чергова піраміда. Але це не так
Біткойн стрімко розвивається, і тому напрошується порівняння з фінансовими пірамідами. Основні аргументи такі: курс — штучний, ажіотаж — награний, скоро біткойни закінчаться і живі гроші підуть в руки розробників біткойну. Втім, до піраміди система біткойнів не має жодного стосунку. Чому? Піраміда працює принципово інакше – нижчі ланки збагачують вищі, і чим більше людей вклало свої заощадження в піраміду, тим більше вигоди отримає верхівка. Піраміда падає тому, що вичерпується “людський капітал” – не вистачає тих, хто міг би дати гроші. Тому нижчі прошарки вкладників лишаються “з носом”. А система біткойн не має на меті збагачення когось одного, чи обмеженої групи людей.
Втім, не виключено, що біткойн коли-небудь може знецінитись — кількість монет у окремого власника залишиться та ж сама, але в доларовому еквіваленті втрати будуть немаленькі.
А де ж біткойнами можна розрахуватись?
Біткойн набирають в світі популярності шаленими темпами. Зокрема лише в квітні цього року японський магазин електронної техніки Bic Camera запровадив розрахунок у біткойнах. На сьогодні ціла низка корпорацій зі світовим ім’ям вже приймає біткойни – Microsoft, Dell, Amazon, Tesla, Apple’s App Store тощо.
В Україні вперше біткойн було запроваджено ще в літку 2015-го року — в магазині “Натуральний продукт”. Там навіть робили 10% знижки, якщо користувач розраховувався криптовалютою. Між іншим, за біткойни тепер можна і кави попити — наприклад, в кав’ярні Kava Likе в Києві.
Але в абсолютній більшості магазинів і банків розрахуватись біткойнами поки що не можна. Одна з проблем – розрахункова операція поки що дуже повільна. Біткойн першочергово мав на меті надійність та захищеність, а вже потім — решту. Гроші від одного гаманця мають надійти в блок, а вже після того — до одержувача. Перед тим, як блок зафіксує операцію, цифровий підпис відправника має пройти перевірку майнером, який цей блок створив, — чи був він вже задіяний в системі раніше. На створення одного блоку потужним комп’ютером може піти близько 10 хвилин — а це в наш час більш ніж довго.
Але забезпечення анонімності користувачів робить сервіс біткойн ідеальним для розрахунків на чорному ринку — завдячуючи цій криптовалюті, можна купити нелегальні речі — від зброї та наркотиків до різних крадених речей — автомобілів і т.д. Приклад — як на долоні: самі процесори для видобутку біткойну в Україні — нелегальні, саме тому майнерів і звинувачують в “незаконності”.
Сервіс популярний серед кібертерористів. Ще нещодавно кібератаки за допомогою вірусів-здирників Wanna Cry та Petya.A змушували власників заражених пристроїв надсилати кількасот доларів, переведених в біткойни на їхні рахунки. Наразі нема інформації про те, що злочинців впіймали. Тож можемо зробити висновок, що ніхто не покараний, а анонімність робить свою справу.
Майнерські організації позбавляють держави регуляторних функцій
В Україні майнери останнім часом зазнають утисків з боку силових структур — з’являлись новини про “накриття” такої організації в Кропивницькому, або ж в Києві, на базі відпочинку при інституті ім. Патона. І це не дивно — з огляду на те, що біткойн не регулюється державою. А контроль над обігом грошей, нагадуємо, ключова функція будь-якої держави. А в українському законодавстві слова “біткойн” немає досі.
Періодичність, з якою СБУ та поліція почали «турбувати» майнерські організації, свідчить ні про що інше, як про цілеспрямовану атаку на видобувачів біткойнів. І це підтверджується досудовими рішеннями — одних звинувачують незаконних операціях з валютою (не платять податки), інших — в фальсифікації банківських документів, третіх — ще в чомусь. Поки що у майнерів версія одна — їх намагаються залякати. Але насправді проблема є набагато ширшою.
Статус біткойну досі не визначений. А фінансові та банківські операції, як відомо, оподатковуються. Відтак незрозуміло, скільки брати податків та яким чином знайти тих, хто має їх платити. Як таке може допусти Податкова?
І це не все. От вам ще один приклад (дещо несподіваний. Ред) того, що майнерів з їхніми біткойнами не можна випускати з поля зору. На думку Івана Компана, професора Київської школи економіки, “з огляду на близькість виборів, необхідність їх фінансування і величезну кількість контрольованих окремими політичними силами державних підприємств, то напрошується просте корупційне рішення. Чому б не використати те, що майнерські організації не мають “господаря”? Потім створену криптовалюту можна анонімно, адже в цьому ж одна з її ключових переваг, використовувати для проведення виборних компаній.”
Українській державі, Нацбанку конче необхідно надати біткойну правове визначення. Зважаючи на досвід інших країн, варіантів є кілька: або ж надати йому статус валюти і запровадити податок на обмін (як в країнах Євросоюзу), або ж вважати товаром, і відповідно збирати податок на додану вартість (як в Японії), або ж не визнавати ні як валютою, ні як товаром і обкладати чимось, на кшталт податку на прибуток (як в Ізраїлі). І, відповідно, від того вже залежатиме правовий статус майнерів — чи вони мають об’єднуватись в організації, чи діяти, як зараз, «в секреті».
Микола Романюк, Київ
