Минулої п’ятниці прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на селекторній нараді з головами областей заявив, що уряд підготував низку заходів з переходу до мобілізаційної економіки.
“Ми знаходимося у фактичному стані війни. Я дам доручення для підготовки національної економіки до роботи в умовах мобілізації, захисту людей”, – сказав прем’єр.
Але що таке мобілізаційна економіка, ні в одному українському законі не написано, а більшість опитаних експертів дуже приблизно уявляють, що може значить цей термін в українських реаліях. Про це пише ЛІГАБізнесІнформ.
Старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський вважає, що є два варіанти мобілізаційної економіки: перший – “ізраїльський”, другий – командна економіка за прикладом СРСР.
“Якщо Україна піде за першим сценарієм, то будуть скорочуватися бюджетні витрати по тих статтях, які не пов’язані з обороною. Можуть бути скорочені пільги та допомоги, які не прив’язані до майнового статусу і не пов’язані зобов’язаннями начебто чорнобильських. Але не варто драматизувати це питання: потрібно визнати, що в Україні лише четверта частина грошей дійсно потрапляє малозабезпеченим“, – говорить Дубровський.
“Мобілізаційна економіка СРСРівського типу набагато небезпечніша. Це той випадок, коли влада повально мобілізує приватні підприємства. Наслідки такої мобілізації набагато гірше, ніж від самої війни. Мрія Путіна – отримати до осені економічний крах України. Якщо наш бізнес, який і так в складному становищі , почнуть змушувати щось робити для потреб армії, то такий крах стане цілком можливим”, – міркує експерт.
Екс-міністр економіки Богдан Данилишин навіть не розглядає такого “катастрофічного” варіанту.
“Мобілізаційна економіка означає включення” економного режиму “, коли скорочуються некритичні витрати і максимум ресурсів спрямовується на потреби армії“, – відзначає він.
За словами Данилишина, перейти до такого режиму ведення справ можна всього за два-три дні.
Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії ConcordeCapital Олександр Паращій, вважає, що поки незрозуміло, що мається на увазі під економічною мобілізацією.
“Якщо мається на увазі мобілізація держбюджету, то особливих наслідків для економіки точно не буде. Очевидно, в першу чергу буде перерозподіл від всіляких інвестиційних програм в строну військових потреб. По-друге, можливо перерозподіл деяких соцпрограм, які не зв’язані з незахищеними верствами населення“, – зазначає Паращій.
На його думку, в короткостроковому періоді ці заходи не матимуть для економіки України серйозних наслідків. “Те, що зараз відбувається на Сході може мати більш згубні наслідки, ніж будь-яка мобілізація“, – зазначає експерт.
“Якщо подивитися на історичний досвід інших країн, то мобілізація економіки обертається тим, що ресурси з галузей, які виробляють товари та послуги для населення, перенаправляються на виробництво товарів для армії”, – пояснює аналітік Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Він додає, що таке рішення може бути виключно тимчасовим.
“Питання наскільки довгограючим воно може виявитися, залежить від багатьох факторів, часто не пов’язаних з самої економікою і військовими діями. Просто якщо тривалий період жорстко обмежувати приватне споживання, то вже велика частина населення буде прагнути до домобілізаціонному положенню“, – вважає Жолудь.
