У жовтні 2018 року, на Свято Покрови, у селі Белелуя на Снятинщині гучно і з урочистостями відсвяткували відкриття новозбудованого народного дому. З того дня пройшло півроку, проте клуб офіційно досі не зданий в експлуатацію.
“Антикорупційна платформа” проаналізувала історію будівництва народного дому і виявила у ній не зовсім прозорі процедури.
Тендер із сусідом
Будівництво народного дому у селі Белелуя розпочалося у 2008 році. Роботи проводило ТОВ “Рембудкомінвест”. У 2016 році підрядник через суд розірвав договір із Департаментом будівництва і ЖКГ ОДА, бо той відмовився збільшити вартість угоди та дофінансувати роботи.
Водночас, через два місяці після розірвання договору з “Рембудкомінвестом”, у Департаменті знайшли-таки додаткові кошти і оголосили у Prozorro новий тендер на 9 млн грн. На торги прийшло троє учасників: ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Західспецбуд”, приватне підприємство “Форесс” та ТОВ “Лідер Плюс”.
Власне, сам тендер більш схожий на домовленість двох підприємств, оскільки учасники “Західспецбуд” та “Форесс”, що подали найнижчі цінові пропозиції, виявилися швидше за все пов’язаними між собою.
Йдеться про спільний номер телефону, який вказаний як у тендерній пропозиції “Західспецбуду”, так і в даних компанії Форесс” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Також учасники завантажили свої документи на Prozorro із різницею у півгодини, а під час аукціону жоден із них не зменшував свою початкову ціну.
А ще на сайті фірми “Форесс” вказана адреса: Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 15б. Раніше, до 2017 року, за тією самою адресою була зареєстрована компанія “Західспецбуд”.
Що цікаво, для підприємства “Форесс” це був перший і поки що єдиний випадок участі у закупівлях на Prozorro. За понад два роки з моменту завершення аукціону фірма жодного разу не брала участі в інших тендерах.
Все ж аукціон відбувся, а переможцем торгів став “Західспецбуд”. Департамент уклав з ним договір на суму 6,65 гривень, зекономивши майже 2,5 млн гривень.
Між іншим, компанія “Західспецбуд” є вельми успішним учасником торгів у системі публічних закупівель. На момент написання матеріалу на рахунку фірми було 73 договори на загальну суму 67 млн гривень. Більшість укладені із обласним департаментом будівництва. Водночас “Західспецбуд” не прихильник конкурентних процедур у системі Prozorro. Фірма лише тричі брала участь у відкритих торгах, двоє з яких завершились для неї успішно.
У свою чергу, ми нарахували понад 70 прямих договорів, укладених на допорогові суми. Закон дозволяє проводити неконкурентні закупівлі без оголошення тендеру для виконання робіт вартістю до 1,5 млн грн. У випадку із “Західспецбудом” замовники зверталися до компанії напряму, а в системі Рrozorro публікували звіти про укладені договори.
Загалом “Західспецбуд” здійснює підприємницьку діяльність з 2014 року. До недавнього часу засновником фірми був Левко Богдан Васильович, а на початку 2019 року власником компанії став Зубенко Дмитро Сергійович. Також на початку 2017 року ІБК “Західспецбуд” змінила адресу і перебралася у місто Снятин.
Закупівлі “постфактум”
За умовами договору будівництво народного дому у селі Белелуя мало завершитись до кінця 2017 року, та через брак фінансування виконання робіт відтермінували до грудня 2019 року.
За даними пошуково-аналітичної системи 007, на кінець 2018 року Департамент сплатив підряднику 6 601 606 гривень, відтак у цьому році залишилося виконати робіт на майже 50 тисяч гривень.
Водночас у системі Prozorro ми виявили інші закупівлі, які теж пов’язані із будівництвом народного дому.
Восени минулого року Департамент будівництва і ЖКГ ОДА окремо замовив у “Західспецбуду” нове будівництво каналізаційних мереж та споруд в народному домі на 260 тис. гривень.
А наприкінці 2018 року відділ культури та релігій Снятинської РДА в один день уклав із компанією “Західспецбуд” відразу два договори. Перший – на купівлю театральних крісел на суму 185 тис. грн, другий – на одяг для сцени вартістю 117 тис. грн. Місцем поставки товарів було вказано народний дім у селі Белелуя.
У той же час Белелуйська сільська рада і собі закупила театральні крісла і комплект меблів на суму 196 тис. гривень. Знову ж таки, постачальником значиться компанія “Західспецбуд”.
Вже 22 грудня що відділ культури та релігій Снятинської РДА, що Белелуйська сільська рада повністю здійснили всі проплати за вказані товари.
Але є один нюанс. На фотографіях, опублікованих на сайті Снятинської РДА, бачимо, що у жовтні 2018 року, під час відкриття народного дому крісла вже стояли в актовій залі, а сцена була “вбрана” в одяг.
Сцена Народного дому села Белелуя. Урочисте відкриття. Фото з сайту Снятинської районної ради
Виходить, що театральні крісла, меблі і одяг для сцени закуповувався на паперах вже після відкриття народного дому, та ще й у розпал “грудневих жнив”. Саме у цей період розпорядники коштів у терміновому порядку витрачають залишки на рахунках, тому угоди укладають напряму, без тендерів у Prozorro.
Ми зацікавилися закупівлею крісел, і виявилося, що вони вже були включені у кошторис будівництва народного дому в рамках договору між Департаментом будівництва і ЖКГ ОДА та ІБК “Західспецбуд”.
Так, у кошторисі закладено 367 тис. гривень під технічне обладнання, меблі та інвентар. Зокрема, документом передбачено 38 секцій крісел на 4 місця та 10 секцій крісел на 3 місця загалом на 94 тис. гривень.
Фактично відділ культури та релігій Снятинської РДА і Белелуйська сільська рада витратили півмільйона гривень на те, що і так було передбачено умовами договору, укладеного між обласним Департаментом будівництва і підрядником.
Зал народного дому с. Белелуя перед відкриттям. Фото з сайту Івано-Франківської ОДА
Проте у відповідь на інформаційний запит у Департаменті зазначили, що станом на початок квітня оплату підряднику за крісла не здійснювали.
Ми також звернулися за роз’ясненнями до відділу культури та релігій Снятинської РДА і Белелуйської сільської ради. Ті пояснили, що крісла та одяг для сцени були куплені за кошти державної субвенції.
Справді, у листопаді минулого року Кабмін виділив Снятинській РДА 500 000 гривень для придбання обладнання, меблів та інвентарю для народного дому в селі Белелуя, які фактично були закуплені і встановлені місяць перед тим. В той же час, місцева влада розбила загальну суму субвенції на частини і кількома прямими договорами доплатила підряднику ті гроші, які не вклалися в основний кошторис.
Щоб якось прояснити ситуацію, ми звернулися до підрядної організації “Західспецбуд”. Там кажуть, що крісла та одяг для сцени поставляли в рамках виконання основного договору.
“Ми здійснювали будівельно-ремонтні роботи. З нами був заключений договір. Фінансування проводилось з державного бюджету. Потім відбулося дофінансування. І вже відділ культури, знаючи нас як виконавця робіт, безпосередньо уклав із нами договори на поставку одягу для сцени і крісел. І ми одноразово це їм поставили у рамках виконання основного договору”, – роз’яснили у представництві компанії.
Також у підрядній організації підтвердили, що поставку товарів почали виконувати до моменту укладання договору, за власний рахунок. Відповідно, договір візувався тим числом, коли поступили кошти.
“Ми не просто беремо цифри з повітря. Є відповідне погодження, є відповідні робочі проекти. Тобто, ми вже відбивалися від цієї суми, яку нам дають, і чи ми можемо її зробити за таку суму”, – пояснили у представництві компанії.
На сьогоднішній день історія з будівництвом клубу триває. Загалом, як повідомили у Департаменті будівництва і ЖКГ ОДА, станом на квітень народний дім у селі Белелуя досі не введений в експлуатацію. Але це не завадило чиновникам провести урочисте відкриття ще не завершеного клубу.
Власне, плутанини з договорами і фінансуванням можна було уникнути, якби не бажання політиків встигнути відкрити народний дім на свято Покрови.
Звіти про урочисте відкриття клубу розміщені на офіційних сайтах Івано-Франківської ОДА та Снятинської РДА. Проте найбільше радів події голова Івано-Франківської обласної організації ВО “Батьківщина”, колишній народний депутат і уродженець села Белелуя Дмитро Шлемко. Новина про відкриття народного дому з’явилася на офіційному сайті ВО “Батьківщина”, а голова Снятинської районної ради і однопартієць Шлемка Іван Угрин зазначив, що саме Дмитро Васильович “зробив найбільший вклад у народний дім”.
