Чого чекати українцям від держбюджету-2018. Топ-10 змін

7 грудня близько 23.30 ночі Верховна Рада прийняла державний бюджет України на 2018 рік. Чого чекати від головного фінансового документу країни громадам, бізнесу та українцям, пояснює редактор VoxConnector Галина Калачова.

Парламент прийняв держбюджет на наступний рік. У процесі підготовки до другого читання доходи бюджету були збільшені на 36,6 млрд грн до 913,6 млрд грн, видатки – на 40,5 млрд грн до 988,6 млрд грн. Дефіцит зріс до 81,8 млрд грн. Офіційна підстава коригування – зміна макропрогнозу. У кінці грудня уряд уточнив макропрогноз номінального ВВП на наступний рік та переглянув прогноз по інфляції з 7% до 9%.

Однак під час розгляду бюджету безпосередньо у сесійній залі депутати ще більше розширили видатки, у тому числі на апарат Верховної Ради (+ 60 млн грн), Державне управління справами (+ 26 млн грн), Кабмін (+ 28,5 млн грн), Генпрокуратуру (+ 400 млн грн), а також прийняли окремі податкові пільги. Ці рішення не були заплановані та прораховані з точки зору фіскального ефекту.

Отже, як депутати змінили держбюджет і чого від цих змін чекати українцям?

1.  Соцстандарти зростатимуть тричі на рік – з 1 січня, 1 липня та 1 грудня. З 1 січня прожитковий мінімум складе 1700 гривень, мінімальна зарплата – 3723 гривні.
2. При доопрацюванні бюджету до другого читання депутати збільшили видатки на комунальні пільги та субсидії на 15,9 млрд грн – до 71 млрд грн. У початковій (вересневій) редакції бюджету видатки на комунальні субсидії передбачалися у розмірі 55 млрд грн. Окрім того, Мінфін наполягав на передачі функцій з фінансування комунальних пільг на рівень місцевих бюджетів. Ціна питання – додаткові видатки для міст на рівні 7 млрд грн. При доопрацюванні бюджету до другого читання від цієї ідеї вирішили відмовитись – не всі міста зможуть “потягти” додаткові видатки.
3. Пільги на імпорт електрокарів. Депутати звільнили від оподаткування ПДВ та акцизом операції з імпорту електромобілів. Термін дії пільг – один рік.
4. Рента знизиться. Депутати узаконили термін “нова свердловина”. Це свердловина, буріння якої почалося після 1 січня 2018 року. Ставки ренти на газ для нових свердловин складуть 12% і 6%, залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км. Пільгові ставки ренти для нових свердловин діятимуть до 1 січня 2023 року. Рента на газовий конденсат з 1 січня 2018 року знизиться із 45% до 29% та з 21% до 14% залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км.
5. Передбачена можливість сплати ПДВ в розстрочку протягом 24 місяців при імпорті обладнання. Нововведення стосується імпорту електричних машин та їх комплектуючих, різних видів механічного обладнання, оптичних апаратів, медичного або хірургічного обладнання та ін.
6. У наступному році акцизи на тютюн зростуть на 29,7%, а потім протягом восьми років щорічно збільшуватимуться на 20% поки не досягнуть рівня 90 євро за 1000 сигарет. За розрахунками тютюнового виробника Філіп Морріс Україна, в наступному році сигарети подорожчають на 4-5 гривень на пачку. Акцизи на лікеро-горілчані вироби, вино та пиво не змінились – на їх ціну в наступному році впливатиме інфляція та вартість необхідних для виробництва імпортних складових.
7. Медична реформа відкладається на півроку. До 1 липня 2018 року парламентарі залишили чинний механізм фінансування сфери охорони здоров’я. Причина в тому, що Національна служба здоров’я – новий орган, що повинен відповідати за фінансування сфери – не запрацює з початку наступного року оскільки ключовий реформаторський законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг досі не підписав президент.
8. Освітня субвенція встановлена у розмірі 62,1 млрд грн, медична – 57,4 млрд грн. Обсяги цих субвенцій – одне з найбільш дискусійних питань під час підготовки проекту бюджету до другого читання. У порівнянні з початковим варіантом бюджету до другого читання їх було збільшено на 0,9 та 0,7 млрд грн відповідно.
9. Видатки державного бюджету на соціально-економічний розвиток територій (субвенція соцекономрозвитку) заплановані в обсязі 5 млрд грн.
10. Змінився принцип зарахування екологічного податку. Якщо зараз до державного бюджету надходить 20% цього податку, а 80% залишається містам, то в наступному році розподіл буде 50:50. Внаслідок такого маневру доходи місцевих бюджетів зменшаться на 1,2 млрд грн.

В наступному році бюджет буде коригуватися. Головна підстава – плани уряду підвищити мінімальну заробітну плату з теперішніх 3200 до 4100 грн. Коли саме відбудеться підвищення – невідомо, рішення планується прийняти після аналізу наповнення бюджету у першому кварталі наступного року.