Нині в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. Та все частіше йдеться про незаконні рубки і навіть людей зі зброєю. Активісти шукають зраду, а лісівники кажуть, що все під контролем. ліс
Днями у Франківську волонтери Всесвітнього фонду природи WWF провели зустріч Лісової варти – розповіли, як кожен може попередити чи зупинити незаконну вирубку лісу. ліс
Люди тупо крадуть
В Івано-Франківському управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що за минулий рік лісова охорона виявила на Прикарпатті 1 171 м3 незаконно зрубаного лісу. Винних шукає поліція, відкрили 17 кримінальних справ, а загалом зареєстрована 141 справа на 7,245 млн грн збитків.
«Це тупо люди крадуть, – говорить начальник відділу лісового господарства, охорони, захисту лісу Роман Поціхович. – Хоча збитки менші, ніж 2016 року, бо тоді було 12 млн грн».
За його словами, співпраця з активістами і громадськими організаціями неефективна, бо ті повідомляють про вже скоєний злочин, коли винних немає і сліду.
«Звертаються через місяць після незаконної рубки, – каже Поціхович. – Якщо ви бачите порушення, одразу зупиняйте порушника, транспортні засоби, дзвоніть на короткий номер, викликайте поліцію. А сьогодні, наприклад, чоловік телефонував, бо ліс йому заважає – в нього часник на городі не росте. У 1950-х той ліс на горбі засадили, а він тепер нагадався, що йому заважає. А люди в селі не дають рубати. І де тут правда?».
До теми: Держлісагентство рекомендувало призупинити видачу дозволів на вирубки в карпатських пралісах
Минулого року в області зрубали 936 тис м3, з них 400 тис – головного користування. Ще частина – те, що повалив вітер. Так, у червні за три дні буревії повикорчовували та поламали дерева на площі 700 га. Найбільше постраждали ліси Ворохтянського лісгоспу, де негода пошкодила ліс на площі 212 гектарів. З них на 12 га – суцільні вітровали.
«Тепер вже активісти й до лісників беруться, – додає Роман Поціхович. – А після роботи лісової охорони завжди лишається ліс. Ще такого не було, щоб зрубали і не посадили. Як не цього року, то через рік-два все одно посадять. І він виросте, просто дереву треба 60 років. Активістів зараз багато, літаки літають, люди ходять по гриби, а покажіть, де немає лісу в лісі? Це роздута проблема».
Нині суцільні рубки ведуться на великих площах, каже Поціхович, де ліс був засаджений в 1950-х. Каже, тоді рубали в області по 4-5 млн м3. І ті насадження, які нині маємо, вони всі – 80-річного віку, тож потребують оновлення.
Створити свій заповідник
Волонтери Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні не такі оптимістичні. Тож пропонують самим слідкувати за тим, що відбувається в лісі. Вони в межах проекту «Лісова варта» навчають волонтерів, аби ті кваліфіковано повідомляли про порушення.
«Є два моменти – як я можу вплинути на проблему, і що я можу зробити, – говорить представник WWF в Україні Андрій Плига. – Фраза «біля села рубають ліс» ні про що не говорить. Без конкретно вказаної точки це нічого не дасть. Тож найкраще – визначити виділи, знайти їх на карті та перевірити видані талони. Сьогодні весь інтернет забитий фотографіями зі зрадою, і потрібно розуміти хоча б основи лісогосподарства, щоб конкретно повідомляти про порушення. А покарати порушників можуть лише правоохоронні органи і про це потрібно пам’ятати».
73 % лісів України належать до Держлісагентства і їхня робота є нині відкритою – плани рубок і талони на рубки можна знайти на сайтах держлісгоспів. А з допомогою квартальної карти лісів, яка віднедавна теж є відкритою, можна визначити ділянку, на якій рубають.
Плига пояснює: зазвичай рубка відбувається в одному з кварталів лісу в межах одного виділу. Межі вирубки позначають спеціальними стовпчиками, на яких вказують інформацію про вирубку. Такі стовпчики ставлять на кутах поворотів. Однак їх може й не бути, якщо виділ – між схилом і річкою. Наприклад, напис 57.22 означає 57-й квартал і 22-й виділ. Знаючи конкретні дані, можна вже вимагати документи від лісгоспу та шукати, чи вони відповідають дійсності і чи є порушення, каже представник WWF.
Ще одна позначка – абревіатура на стовпчику – вид вирубки: вибіркова чи суцільна. Варіації можуть бути різними. Ті, що містять літери ГК, – це рубки головного користування, а СР – суцільні рубки.
До теми: Екологічна катастрофа: на Франківщині смереки всихають гектарами
Визначити точне місце вирубки можна й за допомогою GPS-навігатора. Потрібно обійти з ним характерні точки на зломах, потім з’єднати в полігон і заміряти площу. Таким чином можна буде побачити, чи відповідає вирубка тому, що є на карті.
Активісти кажуть, коли дерева вже зрубані, когось покарати і притягти до відповідальності важко. Тому радять діяти на випередження – вивчати плани санітарних рубок і на місці перевіряти, чи справді дерева всихають. Адже одне з найчастіших порушень – коли здорові дерева видають за хворі і вирубують під виглядом санітарної рубки.
Будь-які рубки, окрім санітарних, віднедавна заборонені на територіях пралісів і заповідників. Тож, якщо дуже хочеться врятувати ліс, можна відстояти визнання його території заказником. Тоді його можна буде вивести із планів рубок. Це не заборонить вибіркові рубки, але припинить суцільні.
Втім, для цього потрібне обґрунтування, що на території є червонокнижні тварини чи рослини, й вирубка лісу створює загрозу їх існуванню. Так вдалося створити Грофанський заказник, що для Прикарпаття стало прецедентом.
«Пишіть волонтерам WWF, там знайдуться біологи, які допоможуть описати флору і фауну, культурно-естетичну цінність, акценти Червоної книги, прописати охоронний режим, – радить Андрій Плига. – Бажано, щоб підписав еколог з науковим ступенем. Лісництва йдуть на це неохоче, але є один нюанс – згідно з угодою про асоціацію з ЄС, Україна має збільшити площу природоохоронних територій з 7 % до 16 %».
Боротися треба вчитися
Координатор «Лісової варти» в Івано-Франківській області Олександр Бурсанов, співзасновник туристичного товариства «Карпатські стежки», розповідає, що у селі Черник Надвірнянського району волонтери виявили суцільну рубку біля заповідника «Горгани».
«Горгани мають найвищий ступінь заповідності, там навіть туризм заборонений, є лише екостежки. Та туристи ходять все одно, – каже Бурсанов. – Навколо заповідника – буферна зона, де заборонена рубка загального користування. І ми виявили, що там вели лісовідновну рубку, рубали квартали в охоронній зоні».
На місці разом із експертом «Лісової варти» Василем Гаврилюком вони виявили найбільш явні порушення, які можуть стати причиною перевірки. Зокрема потік уздовж русла знищений трелювальним трактором. А на місці рубки позначений лише нижній край, відтак є загроза, що рубка без верхньої межі може вийти далеко за прописані кордони.
«Такі явні порушення виявити просто. І перше, що можна зробити – це фото з місця порушення з геотегом – точним місцем розташування і відправити нам, – говорить Олександр Бурсанов. – Це стане причиною перевірки. Наприклад трелювання порушує і норми національного законодавства, і лісової сертифікації. Ще одне порушення – потік захарастили деревиною, яка гнила, і тим самим отруювала воду, яка потім тече людям».
А минулого тижня волонтери поїхали в Рогатинський район перевірити сигнал про сумнівні рубки. Бурсанов розповідає, що на вирубці лежала зрубана сосна вже з биркою. Коли волонтери пробили її номер на сайті лісового управління, то її дані не співпадали з деревом навіть візуально. Довжина була внесена 4 м, а дерево мало мінімум 20. На іншому – не сходилася ні довжина, ні порода. Відтак, тепер волонтери перевірятимуть її законність.
До теми: На Надвірнянщині люди обіцяють перекрити автошляхи, якщо не припинять масові рубки лісу
«Ми готові приймати сигнали і перевіряти рубки. Але повідомлення має бути чітке – з явним порушенням і місцерозташуванням, – говорить Олександр Бурсанов. – Окрім сумнівних рубок, це може бути те ж трелювання потоків, технічне сміття, мастильні плями, лісоруби без захисного одягу. Ми готові виїжджати і перевіряти».
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.