Газета Соціум

З туалетами всередині та без цукру в тарілках. Як школи Прикарпаття готуються відповідати нормам

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
З 1 січня у всіх школах має бути туалет у приміщенні, сучасні комп’ютери та здорове харчування в їдальнях. Про це йдеться у нових санітарних нормах для шкіл, які видало міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

І тоді як у більших містах з цим проблем давно немає, то у віддалених населених пунктах зробити школу сучасною за місяць навряд вийде, пише Репортер.

Без грибів і гострих кутів

Наказ про новий санітарний регламент МОЗ затвердив ще 25 вересня, зареєстрували його в Мін’юсті у листопаді, а чинності він набуває з 1 січня 2021. За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, деякі з попередніх норм застаріли. Наприклад, вимоги до комп’ютерного обладнання датовані ще 2001 роком.

За новими санітарними нормами, учнів, які мешкають за два і більше кілометрів від школи, мають підвозити, при чому відстань від дому дитини до зупинки автобуса не має перевищувати 500 м.

Усі працівники шкіл мусять проходити медогляди, без яких їх не допустять до роботи. Проходження профоглядів контролює керівник закладу, а його засновники мають слідкувати за проведенням ремонтних робіт, вивезенням снігу, побутових відходів, очищенням території. Зокрема, на подвір’ї школи не має бути колючих чи отруйних рослин, грибів, а взимку з даху будівлі треба згрібати сніг та збивати бурульки. Приміщення, територію та обладнання шкіл і садочків заборонено здавати в оренду.

Є окремі вимоги до шкіл всередині. Зокрема, стелі та стіни навчальних приміщень не варто фарбувати у яскраві кольори, підлога має бути водостійкою та не слизькою, а Wi-Fi-роутери – розміщуватися на висоті не менше двох метрів від підлоги. Навчальні меблі повинні бути не старими й без гострих кутів. Діагональ моніторів персональних комп’ютерів має бути не менше, ніж 15 дюймів. Екран ноутбука може мати 14 дюймів, але до нього мусить бути мишка.

Без сосисок і цукру. У Франківську хочуть покращити меню у школах

Учнів, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, мають садити біля внутрішньої стіни. Також прописані вимоги до температури води, яка подається до приміщень закладів освіти, вологого прибирання, ламп штучного освітлення.

Початок навчального дня не повинен бути раніше 08:00, початок занять у другу зміну – не пізніше 14:00. Початкова школа може навчатися лише в першу зміну.

До того ж, як повідомлялося раніше, учні, які дотримуються лікувальних дієт, мають отримувати спеціальне харчування. У шкільних їдальнях не можна продавати оброблене м’ясо (сосиски, ковбаси), чіпси, газовані напої тощо, а у стравах – обмежити кількість цукру й солі.

А головне, на чому зробили акцент у МОЗ, – це санітарні вузли всередині шкіл. За словами Ляшка, зараз в Україні кожна десята школа має вбиральню надворі, що призводить до урологічних і сечостатевих хвороб.

Дорогі комунікації

За словами директора департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА Віктора Кімаковича, у більшості шкіл на Прикарпатті вбиральні розташовані у приміщеннях. З туалетами надворі залишилися тільки школи в селах, де загалом є проблеми з каналізацією, тож облаштувати там вбиральню дуже дорого. Хоч і вони – на черзі.

«Виходять величезні кошториси, пов’язані з водовідведенням, – каже Віктор Кімакович. – Треба зробити проєктно-кошторисну документацію, пройти експертизу, збудувати приміщення, згідно з державними будівельними нормами. Того року департамент будівництва виділив 60-90 тис грн – лише на проєкт, а ще треба гроші на роботу й матеріали. Багато коштує не сам туалет, а комунікації, очисні споруди, щоб стічні води не потрапляли у криниці».

Як повідомили у департаменті, на Прикарпатті облаштування внутрішнього санвузла потребують 42 заклади загальної середньої освіти. Втім, у деяких туалет відсутній лише в одному з корпусів. Із цих 42 шкіл у 29 навчається менше 20 дітей. На один такий об’єкт потрібно близько 1,5-2 млн грн.

Питання облаштування вбиралень вирішують у формі співфінансування з місцевою владою, але основні кошти виділяють з держбюджету. Цьогоріч на це надійшло майже 11,5 млн грн субвенції. Поки що за рік встигли зробити 18 шкільних туалетів. За минулий закінчили 52.

Щодо довезення учнів, то з цим проблем немає: як повідомили в департаменті, ним забезпечені 93,2 % дітей. Решта – або мешканці сіл, де немає дорожнього покриття і дітям треба ще стежкою дійти до дороги, або там через створення нових територіальних громад поки що лише формують мережу маршрутів.

Школа з сексом не поможе. Хто і коли має говорити з дітьми про «це»

Також, за словами Віктора Кімаковича, 100 % шкіл на Прикарпатті забезпечені інтернетом. Щодо спеціального харчування, його легше буде організувати у містах, ніж у далеких селах. Організацією харчування у школах по області займаються органи місцевого самоврядування, вони й забезпечують безкоштовні обіди для всіх дітей, які належать до пільгових груп – це 17 %. Втім, у деяких громадах на це виділяють більше коштів, у деяких – менше.

«Навіть зараз харчування у школах дієтичне, бо вимоги до нього є досить жорсткими, – говорить Кімакович. – Щодо спецхарчування, то його мають організувати самі громади. Наприклад зараз є територіальні громади, які повністю оплачують харчування дітей з 1 по 4 класи».

Економлять воду

Програму «Гідність дитини» розпочали ще наприкінці 2018 року. Тодішній міністр освіти і науки Ганна Новосад наголошувала, що ситуація, коли дитина не має доступу до теплих туалетів, неприйнятна в ХХІ столітті. На початок 2019 з майже 700 шкіл на Прикарпатті понад 100 не мали туалетів у приміщенні.

Але, як виявилося, збудувати туалет – це лише половина роботи. За словами учнів школи у Новиці Калуського району, санвузол у школі є, туди впускають дівчат і вчителів, а от хлопцям кажуть ходити до туалету надворі, бо «спускають багато води»…

До лісу по знання. Як у Франківську дітей водять на природу замість дитсадка

Любов Ориняк працює в Пістинському ліцеї, розповідає, що санвузли у школі побудували, але ними ніхто не користується.

«Нові внутрішні туалети стоять, як музей, – каже Любов Ориняк. – Причина в тому, що очисні споруди не закінчені, а гроші з бюд­жету, майже два мільйони, десь «випарувалися». Будівельна фірма пояснила, що немає води для обслуговування. Дякуючи депутату облради Олегу Атаманюку, вже й свердловина є. Але нема очисної споруди. При цьому зливна бочка на кубометр заповнюється практично за день. Це болюча тема для нашого ліцею».

Загалом у Пістинському ліцеї майже 500 учнів і понад 50 вчителів. Усі вони так і ходять до туалету надворі.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні