Туристи, біноклі, птахи. Як на Бурштинському водосховищі розвивають бьордвотчинг

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
«Я називаю це — екскурсія для збоченців. Бо хтось обирає в неділю полежати перед телевізором на дивані, а хтось бере біноклі, фотоапарати та їде дивитися, як у дикій природі виглядають птахи».

З такими словами зустрічає “Репортер” та туристів Володимир Бучко, заступник директора Галицького національного природного парку.

На годиннику 9:30. Місце зустрічі — арки з написом «Слава Україні» на повороті до села Коростовичі узбережжям водосховища. Чекаємо на групу туристів зі Львова, які спеціально їдуть спостерігати за птахами в дикій природі. Нині це називають модним словом «бьордвотчинг».

Бучко за фахом орнітолог. Каже, бьордвотчинг у нас — відносно нове захоплення, а от у Європі, США — поширене. За його словами, лише в Європі є понад 2 млн бьордвотчерів.

«В Україні таких близько 100, у них є потужна оптика і фотоапарати з дальніми об’єктивами, — розповідає Володимир. — Вони змагаються між собою, хто більше видів птахів побачив і сфотографував. І що рідкіснішого, то краще. А ще бьордвотчери мають з собою записники і визначники птахів. Під час екскурсії записують, скільки і яких видів птахів побачили. І зазвичай знають, що вишукують».

В Україні бьордвотчинг найбільш розвинений на азово-чорноморському побережжі, каже Бучко. Туди приїжджають й іноземці. На Західній Україні Галицький НПП — найцікавіший, бо тут найбільше видів.

«Якщо в нас мороз, а на півночі Росії тепло, перелітні птахи залишаться там, — каже Бучко. — Тепер ні в них, ні в нас немає сильних морозів. Взимку на водосховищі може бути до 10 тисяч птахів. Поширені види будуть ближче до берега, рідкісні — на середині водойми чи в очеретах. Бурштинське водосховище має й свої сюрпризи. Наприклад, свищ чилійський, якого ми цілу зиму спостерігали. Де Чилі, а де ми?! Або різні види рідкісних казарок, наприклад білощокої».

Під’їжджає автівка і бус з туристами. Їдемо роздовбаною дорогою в бік водосховища. Біля води зупиняємося, Бучко хапається за бінокль, кілька секунд дивиться на середину озера, де плавають зграйки птахів, швидко ставить зорову трубу:

«Зараз можемо бачити дуже рідкісного птаха. Самець креха малого — білий птах з чорною плямкою навколо ока. Він прилітає до нас з півночі. Гніздиться в тундрі. Дивіться в зорову трубу, поки всі зійдуться».

Туристи виходять з автівок, скупчуються біля зорової труби. Група львів’ян невелика — з десять дорослих і двоє малюків.

З берега видно дрібні темні силуети і недосвідченим оком складно навіть зорієнтуватися, куди дивитись. Аби туристи знали, що шукати, Володимир дістає альбом з фото птахів, показує креха.

Ще кожному роздає по моноклю. З ним не так зручно, як з біноклем чи телескопом, але можна швидко реагувати на заклики орнітолога: «Клас, дивіться, який птах!».

«У центрі зараз качка гоголь — представниця Червоної книги. В Галицькому парку це найчисельніший з «червонокнижних» вид . Їх у нас зимує близько трьох тисяч. Гніздиться в дуплах дерев у басейні Дніпра та на Поліссі. Вона добре пірнає, тому дивіться уважно. А це — великі баклани. Їх зараз більше сотні на трубах», – Володимир помітив бакланів і налаштовує зорову трубу вже в їхній бік. За ним шикується черга охочих заглянути в оптику.

«Вони з’явилися у нас у 1986 році. Тоді на водосховищі був зелений острів, на якому гніздилися багато птахів. Баклани почали будувати там гнізда. У них настільки токсичний послід, що за кілька років спалили ним дерева. А мертве дерево не тримає ґрунт і вода розмила острів. Таким чином баклани зруйнували цілий острів, — розповідає Бучко. — Зараз спробую знайти щось цікаве. Дивіться, ось мартин жовтоногий, якого росіяни називають чайкою. У нас вони загніздилися 12 років тому на риборозплідних ставках, живляться мертвою і хворою рибою, ловлять мишей на полях».

Мартинів видно добре, вони ширяють просто над головою. Ще краще — коли спіймати в монокль чи бінокль. Бучко тим часом перевіряє, як справи біля зорової труби:

«Ну що ви там нагледіли? Давайте я вам наведу. Це що біліється? Крех малий? Давайте бінокль, ні. Це великий норець… О, ще рідкісний вид — гаргара чорновола. Це бомба! Зараз спробую вам навести. Пірнула в пошуках риби, як тільки вичислю, будьте готові».

Поки Володимир Бучко шукав у зорову трубу гаргару, яка пірнула під воду, вже надибав чернь чубату. Каже їх у басейні Дністра гніздиться не більше 10 пар.

«А ось і чапля сіра. Давайте наведу. Одну з наших білих чапельдруга назва чепура, яку ми тут закільцювали, знайшли біля італійського Турина, бо значить вони там зимують», — каже орнітолог. І додає, що останнім часом у нас м’які зими й сірі та великі білі чаплі часто залишаються зимувати. Цьогоріч лишилося зимувати до 20 сірих чапель і шість чепур.

«Дивіться, баклан сушить крила, — привертає увагу Бучко. — Стоїть, певно, на якомусь корчі. Як маєте фотоапарат, зробіть фото, має гарне вийти».

«Це лиска — подібна на мене, бо теж лиса, — жартує Бучко, показує фото в альбомі та приблизний напрямок, де її шукати з оптикою. — А це — пірникоза велика або норець. На водосховищі є чотири види пірникоз. Зимує зараз лише велика та мала . Вони прикривають гнізда гнилими рослинами і за рахунок їх гниття гріє гніздо».

Ще трохи роззявляємось і по машинах. Їдемо на інший бік водосховища, ближче до очерету. Там, каже Бучко, можна знайти щось цікавіше.

Дорогу перебігає горностай з мишею в зубах. Рідкісний вид з Червоної книги. Одразу гальмуємо, вискакуємо з машин. Але то вже хіба, щоб поділитися враженнями від кількасекундної зустрічі.

«Дика природа любить тишу, коли засів сам на березі річки десь із біноклем під кущиком. Птахи підпливають ближче, ти роздивляєшся, — пояснює Володимир Бучко. — Буває група по 30 людей, то вони просто їдуть автобусом вздовж водосховища. Навіть можуть не виходити. Я їм даю біноклі і вони дивляться з автобуса на найбільш поширені види».

З іншого боку озера заїжджаємо вже в Коростовичі. «Ох, яка краса. Це зграйка самок лутка або малого креха північного виду», — помічає птахів орнітолог. На автівку вони не реагують, але щойно пробуємо вийти з машини — швидко відпливають.

Далі їдемо вже з відкритим вікном і дивимося на птахів з машини. Під берегом помічаємо, як виявилося потім, малого норця. Він швидко пірнає, встигаємо спіймати на фотоапарат лише розмитий обрис.

«Він досить рідкісний. Їх на водосховищі — до п’яти особин. Маленький дуже, вже десь заховався, бо лякливий. Може з-під води наставити дзьобик і так дихати. Він нас, може, й бачить, а ми його — ні», — каже Бучко.

Остання зупинка – стенд з видами птахів, яких можна побачити на водосховищі. Далі туристи ще їдуть поближче познайомитися з птахами і звірами, які нині проходять реабілітацію у Галицькому НПП. На прощання Володимир Бучко запрошує приїжджати навесні. Каже, березень-червень можна їздити на Касову гору і в колонію сірих чапель. З оглядового майданчика на дереві на висоті шести метрів можна спостерігати, як ті годують пташенят, висиджують яйця.

Звучить заманливо. Треба їхати.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
авто
15.12
зима канікули
ОСТАННІ НОВИНИ
Ігор Пилипів
На війні загинув прикарпатець Ігор Пилипів
авто
Учні калуського ліцею передали автомобіль батальйону прикарпатської ТрО
15.12
Cтартував зимовий ґрантовий сезон від Urban Space 100
зима канікули
Франківські учні підуть на зимові канікули 20 грудня
смартфони
Літні переселенці з Луганщини отримають сучасні смартфони: перші гаджети вже вручені за підтримки Антона Шухніна
IMG_9637
Крим. Схід. Дім. У Франківську говорили про пам’ять, втрату і повернення
Владислав Сверида
Прикарпатського рятувальника Владислава Свериду нагородили грамотою Верховної Ради
ретрит_1
На Прикарпатті завершився проєкт реабілітації ветеранів «Терени спокою»
дснс 1
На Коломийщині у пожежі загинув чоловік
Патрульні затримали чоловіка, якого розшукували за крадіжку
На Прикарпатті за вихідні патрульні виявили 7 водіїв з ознаками сп’яніння
Платне паркування
Михайло Смушак пояснив, як саме працюватиме безкоштовне паркування для захисників у Франківську
599922929_866874772653420_8310086955876161761_n
За вихідні у ДТП на Прикарпатті загинуло двоє людей, ще восьмеро травмовано
Прокрутка до верху