Чому люстрація повзе. За півтора року на Франківщині люстрували аж 13 людей

Усі знають, що зараз в країні триває люстрація, але от її результати щось не дуже помітні. За півтора року по всій Україні люстрували 890 людей, а на Прикарпатті – аж 13. Про законодавчі заморочки, хитрість чиновників та як на ситуацію можемо впливати ми з вами – минулого тижня франківцям розповідали на тренінгу від Інституту «Республіка» та всеукраїнської ініціативи «Активна Громада».

32234

П’ять причин

«У нас є два закони про люстрацію, – каже керівник проекту моніторингу люстрації Артем Амельченко. – Це Закон «Про очищення влади» та про «Відновлення довіри до суддів». А сама люстрація передбачає заборону займати певні посади».

Є два види заборон. Перша – адміністративна, вона триває 10 років з часу набрання законом сили. Тобто у 2024-му всі ті, хто під неї потрапили, зможуть повернутись у владу. Друга – судова, діє п’ять років з часу набрання сили рішенням суду.

«Судова заборона у нас жодного разу не застосовувалася, бо Верховний суд, служба зовнішньої розвідки і 45 депутатів від «Опоблоку» подали звернення у Конституційний суд, що це суперечить Конституції, – пояснює тренер. – Суд справу затягує».

Тож всі 890 чиновників, які на нині люстровані, потрапили під адміністративну заборону. Загалом для цієї заборони є п’ять причин-критеріїв.

Перша – так звана автоматична люстрація, тобто всі чиновники, які за часів Януковича не менше року займали високі посади – міністри, заступники, керівники територіальних підрозділів, голови ОДА, РДА – і не звільнися за власним бажанням, протягом 10 днів мали бути звільнені автоматично.

«Але їх і досі люструють, – каже Амельченко. – Цю норму саботували самі виконавці і ввели положення про перевірки. У нас ті перевірки розраховані до грудня 2016-го».

Так само мали б позвільняти силовиків, які були хоч якось причетні до розстрілів Майдану. Але…

Друга – незаконні дії щодо учасників Майдану. На практиці це застосовується до правоохоронців, які затримували демонстрантів, складали протоколи і т. д. «Це працівники МВС і прокуратури, мали б тут бути і з СБУ, але вони виявилися мудрішими і знищили всі докази, – запевняє Амельченко. – До речі, на Франківщині за цим критерієм нікого не люстрували».

Третя – за перебування на певних посадах у часи СРСР. Тут – співробітники КДБ, розвідки, керівники партійних осередків. Єдиний, кого на Прикарпатті люстрували за цим критерієм, – колишній начальник обласного Пенсійного фонду Анатолій Назаров.

Четверта – майнова люстрація. Коли доходи у деклараціях не відповідають видаткам. На Франківщині таких чиновників не знайшлося!

І п’ята – це не подача заяви у визначений термін. «Для прикладу, фіскальна служба оголошує, що у неї починається перевірка, – пояснює доповідач. – І всі співробітники протягом 10 днів мають подати декларацію та заяву – підпадають вони під люстрацію чи ні. Не подав – люструють автоматично». Як не дивно, такий випадок у нас таки мав місце. Хоча точно не можуть сказати, кого саме так люстрували.

Свої своїх перевіряють

Процес люстрації в Україні гальмує, бо у нас він децентралізований, кажуть активісти, тобто немає єдиного органу, який би цим займався.

«Часто люди думають, що Мін’юст приймає якісь серйозні рішення. Ні. Вони лише організатори перевірки і вони не відповідають за самі рішення, – каже Амельченко. – Хто перевіряє? МВС – своїх працівників, прокуратура – своїх, СБУ – своїх. На початку процедура перевірки передбачала, що орган, в якому працює чиновник, має надіслати запити у шість органів і отримати від них довідки. Але це все дуже затягувалося. Тож тепер запити відсилають лиш у ДФС і СБУ. Вони перевіряють на майновий і декомунізаційний критерії».

Насправді, кажуть активісти, закон прописаний так, що пересічному громадянину дуже складно якось вплинути на процес люстрації. Але варіант таки є.

«У кожному органі ці перевірки тривають протягом двох місяців, – пояснює тренер. – Протягом місяця від її початку кожен може подати ту чи іншу інформацію про певного чиновника. От знаєте, що ваш сусід-чиновник має великі й нечесно зароблені статки, то пишете у ДФС, або ж він був членом КДБ – пишете в СБУ».

Винятки й хитрощі

Є у нашому законодавстві кілька винятків, якими залюбки користуються чиновники. Ну, по-перше, під люстрацію не потрапляють ті, хто був на виборчих посадах. Нардепи, міський голова, міська рада, чи навіть призначені тим же мером заступники. Якщо ці люди й нині перебувають у владі, то їх можна люструвати тільки за майновим чи декомунізаційним критеріями.

Друге – під люстрацію не потрапляють учасники АТО.

«Коли писався закон, говорили, що люді, які пішли в АТО, вони ніби власною кров’ю відкупили свої гріхи і можуть працювати далі, – пояснює Артем Амельченко. – А на практиці це перетворилось у те, що багато хто почав купувати собі статус. Проблема в тому, що особиста інформація учасників АТО є засекреченою, тобто ми не можемо знати, скільки людей уникнули люстрації за цим критерієм. От в Одесі люди вимагали люструвати начальникам міліції, який був на посаді в часи Майдану, а він витягнув посвідчення учасника бойових дій – і все!».

Ще один момент – у січні 2015-го, коли на фронті було загострення, ряд депутатів з ініціативи Президента вирішили: якщо якась людина має важливе значення для оборони, то йому можуть виписати таку собі «індульгенцію». З подання міністра її підписує Президент. Тут принаймні відомо кількість людей, яких таким чином не люстрували, – це дев’ять генералів.

До слова, весь список люстрованих, а саме 890 людей, можна знайти в Єдиному державному реєстрі. Хоча вам він скаже не багато, там лише імена й посади.

Організатори тренінгу кажуть, що вираховували це вручну. І статистика таки вражає. Для прикладу, попри те, що в країні війна, в СБУ люстрували лише 48 людей, з армії – двох, з Міноборони – трьох. А колишніх комуністів і кадебістів по всій країні знайшли аж 15! Найбільше почистили ряди податківців –258, прокуратури – 202 і поліції – 193.

Такі справи.