За чотири поспіль вихідних у Франківську провели фестиваль, ярмарок, з десяток концертів, виступів, кінопоказів і вистав. А ще був забіг у вишиванках, заїзд на роверах і рекорд. Усі заходи – до Дня прапора та 30-річчя відновлення Незалежності.
Давайте рахувати, у що це нам обійшлося, пише Репортер.
Відзначати розпочали ще з п’ятниці, 20 серпня, на території Палацу Потоцьких. З 20 до 24 серпня щовечора тут було все – від мультиків та джазу до боїв ММА. А 24 серпня з Незалежністю франківців та гостей міста вітали «Кораллі». Згідно з закупівлями на онлайн-ресурсі Prozorro, на організацію цих заходів комунальне підприємство «Простір інноваційних креацій «Палац» уклало договорів на 127 800 грн. До речі, витрати КП «Палац» відстежити було найлегше.
21 серпня у Франківську відкрили крафтовий ярмарок на вулиці Вітовського. За словами міського голови Руслана Марцінківа, ідея виникла під час бізнес-сніданків, які він проводить з підприємцями міста. На них, до речі, передбачили по 50 000 грн на рік – це до святкування не сумуємо, але знати варто.
Лікарні просять грошей. Чому потерпає більшість медзакладів Прикарпаття
На ярмарку локальні виробники продавали олії, меди, квас, наливки, випічку, сири, равликів та м’ясні вироби, ягоди й пастилу. З бюджету коштів не виділяли. Лиш дали дозвіл на 13 таких ярмарків. Вони будуть щосуботи аж до 13 листопада. Шукайте локальних виробників з 9.00 до 15.00. І смакуйте своє.
Без бюджетних грошей, зате з хорошим настроєм та за участі містян провели святковий велопробіг і забіг у вишиванках. А ще встановили рекорд з прапором. Дешево й гарно.
22 серпня у привокзальному сквері Марцінків з однопартійцями освятили та відкрили фотозону, чи, як любить казати наш мер, – родзинку, тобто відреставрований радянський паровоз. Місце для нього знайшлося на клумбі, де раніше кілька франківців встановили хрест тверезості, а міський голова планував зробити з нього туристичну родзинку, та не склалося – туристи не оцінили. А от паровоз людям сподобався. Діти по ньому радо лазили, дорослі робили фото на пам’ять. І дарма, що радянський. На місці червоної зірки намалювали герб, освятили і най буде, всі щасливі.
За словами директора локомотиворемонтного заводу Руслана Терешка, це такий презент франківцям від підприємства. Працівники ЛРЗ реставрували паровоз самі, аби той став атракцією для містян. Тож додатково грошей з бюджету не виділяли. Втім, було б краще, аби завод, нині комунальний, міг похвалитися прибутками, а не реставрацією радянського брухту чи виготовленням казана під бануш.
Тут, як і на усіх заходах, вже традиційно не обійшлося без свободівських наметів, з яких роздавали газети, програмки та кульки – теж з партійною символікою.
Відкриття паровозу розпочало «ЛРЗ-фест» – фестиваль на території заводу з понад десятком різних локацій: виставами, кіно, майстер-класами, їжею та концертами. Колії та заводські ангари викликали чималий інтерес франківців. Тут і без старого паровоза кожен закуток став фотозоною – не щодня можна походити коліями, позаглядати у закутки, наробити фото.
Фестиваль однозначно вдався, локацій і розваг було вдосталь, годували смачно, розважали гучно. Та кошторисів на проведення фестивалю не видно ні в рішеннях виконкому, ні в рішеннях сесії. Немає відповідних закупівель і на ресурсі Prozorro. Єдиний кошторис на сайті виконкому – на виступ симфонічного оркестру Brevis на ЛРЗ-фесті на 183 710 грн, з яких 102 500 грн – гонорар артистам. А, окрім Brevis, за два дні на ЛРЗ-фесті виступили ще п’ять гуртів.
Щодо інших заходів у місті з відзначення Дня Державного Прапора України та річниці Незалежності кошторис, згідно з рішенням виконкому, склав 142 400 грн. Ці гроші пішли на озвучку, купівлю квітів, лампадок, друк афіш і книги «Борці за незалежність України». Ще у 190 000 грн обійшовся концерт класичної музики біля фортечної галереї «Бастіон».
Якщо підбити витрати, офіційно оприлюднені, то виходить не так і багато, як на свято Незалежності та чотири вихідних з цілою програмою розваг. І наче ж зрозуміло, що такі святкування потребують грошей і ніхто не очікує, що все пройде без витрат. Від того вдвічі дивніше, чому немає прозорості навіть там, де і так усе видно.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.