Реформа трохи кашляє. В які лікарні «ходять гроші» за пацієнтами на Прикарпатті

З 1 квітня на Прикарпатті, незважаючи на пандемію та карантин, розпочався другий етап медичної реформи. Фактично з цього дня заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу, фінансуються Національною службою здоров’я України.

Як проходить реформа на Прикарпатті й чи справді «гроші пішли за пацієнтом», дізнавався «Репортер».

Незалежно від…

Правду кажучи, в Івано-Франківській області впроваджувати медичну реформу чиновники не поспішали. Ще у лютому на сесії облради з цього приводу висловився голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Манолій Піцуряк. Він переконував, що є чимало ризиків, які унеможливлюють проведення реформи саме з 1 квітня. Зокрема, йшлося про те, що в бюджеті на це немає грошей.

«У більшості лікарень матеріальна база, обладнання – ще радянські, – казав тоді Піцуряк. – Більшість рентгенобладнання, фізіотерапевтичного, діагностичного – ще з часів СРСР. Сьогодні у реформу це обладнання не ввійде. Треба забезпечити обладнанням, а потім йти у реформу».

Піцуряка підтримали й інші депутати облради. Мовляв, через реформу доведеться звільнити чимало кваліфікованих працівників. Відтак вирішили направити звернення до керівництва держави, аби відтермінувати старт до 1 січня 2021 року. Ну, щоб був час підготуватися.

Читайте також: Ігор Цепенда став людиною тижня за версією “Репортера”

Звісно, на те звернення ніхто не відреагував, і з 1 квітня заклади охорони здоров’я, які підписали договори з НСЗУ, почали працювати за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто фінансування лікарні залежить не від кількості місць загалом, а від кількості пацієнтів, що користуються її послугами.

За квітень Нацслужба виплатила медичним закладам Прикарпаття, які надають екстрену та спеціалізовану допомогу в межах Програми медичних гарантій, понад 163 млн грн. Найбільше нарахували обласній клінічній лікарні – 19,2 млн грн, Коломийській центральній районній лікарні – 10,1 млн грн, і Калуській центральній районній лікарні – 8,3 млн грн.

Ці гроші перерахували напряму на рахунки медзакладів, які самі вирішують, як розпорядитися коштами. В ідеалі у лікарень має бути фінансовий план і колективний договір, де прописаний механізм виплати зарплати. Також лікарня сама вирішує, який у неї має бути штат, скільки їй треба працівників, щоб якісно надавати послуги, та скільки вона їм буде платити.

Читайте також: Марічка Артиш: «Така допомога влади лише дратує» (ФОТО)

Як не крути, а свої корективи в реформу внесла й пандемія COVID-19. Адже деякі лікарні тимчасово не приймають пацієнтів на планові операції чи консультації. Через це змінили й механізм оплати за двома пакетами (терапія та хірургія), який раніше передбачав оплату за пролікований випадок. Тобто за квітень, травень і червень лікарні отримають кошти незалежно від того, скільки пацієнтів вони пролікували.

Все одно бракує

За словами в.о. директора департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Ірини Кобельської, на сьогодні в області є 64 комунальні заклади та один приватний, які уклали угоди з НСЗУ на надання спеціалізованої медичної допомоги.

«Найбільше пакетів медичних послуг отримала Надвірнянська центральна районна лікарня – 20, – каже Ірина Кобельська. – Коломийська ЦРЛ має 17 пакетів, Івано-Франківська ЦМКЛ – 15, Городенківська ЦРЛ – 13, Івано-Франківська МКЛ № 1 і Калуська ЦРЛ – по 12, Богородчанська ЦРЛ – 11».

Читайте також: Грибна енциклопедія Соломченка. У музеї на Верховинщині дарують емоції і рятують життя (ФОТО, ВІДЕО)

Серед обласних закладів охорони здоров’я найбільше пакетів медичних послуг отримали обласна клінічна лікарня – 13, обласна дитяча – 8, обласний фтизіопульмоцентр – 7, обласний перинатальний центр – 7, і обласний госпіталь ветеранів війни – 5.

«Загальна сума коштів, яку ми маємо отримати від НСЗУ до кінця року – майже півтора мільярда гривень», – повідомила очільниця департаменту.

Також в області є заклади, які не підписали договір з НСЗУ, – це Коломийська інфекційна лікарня, яка зараз перебуває у стані реорганізації, чотири санаторії й заклади, які перебувають у стані ліквідації – коломийські шкірвендиспансер та онкодиспансер, а також калуський протитуберкульозний.

«Незважаючи на те, що реформа має успіхи, вона також має і суттєві недоліки, – каже Ірина Кобельська. – Сьогодні щодо фінансування є ризики як мінімум по 30 закладах. У критичних умовах зараз перебувають заклади психіатричного та педіатричного профілю. Так само – три стоматологічні поліклініки та обласний шкірвендиспансер. Ми отримали майже 105 млн грн державної субвенції, але на підтримку цих закладів можемо витратити лише 25,9 млн. Через COVID із цих грошей майже 7 млн грн ми виділили на доплати. Також 6 млн грн спрямували на підтримку психіатричних і педіатричних закладів. Тобто в нас залишається приблизно 13 млн грн».

Читайте також: У річках є все, крім коронавірусу. Як Франківськ готується до купального сезону

Гроші на дофінансування вирішили шукати в обласному бюджеті. Навіть розробили «Програму розвитку та фінансової підтримки комунальних некомерційних підприємств», за яку депутати проголосували 31 травня. Йдеться про 90 млн грн. Втім, чи надійдуть ці кошти в лікарні, нині ніхто сказати не може.

«Якщо обласна державна адміністрація до кінця року не забезпечить для галузі охорони здоров’я додаткових 90 млн грн, ми будемо вважати, що запропонована програма носить популістський і непредметний характер, – каже голова облради Олександр Сич. – Адже треба не просто декларувати свої наміри допомогти, а мати реальні цифри, гроші та джерела їх надходження».

Що думають лікарі?

Генеральний директор Прикарпатського клінічного онкологічного центру Володимир Романчук каже, що до медичної реформи ставиться позитивно. Він переконаний, якщо її скасують, то субвенція не покриє ті витрати, які зараз покриває НСЗУ.

«Я двома руками за реформу! Чому? Перше: я підвищив заробітну плату людям. Це є дуже позитивний момент. Друге: на закупівлю медикаментів якщо в мене було у 2018 році 2 млн грн, то тепер –17 млн 100 тисяч. І я маю резерви ще додати, – пояснює Романчук. – А те, що комусь не вистачає коштів, не зробили реформи, не підписали контракт, пакети і так далі, психіатрія чи дерматовенерологія, чи фтизіатрія – треба їм допомогти. Але за свої служби я кажу – лише позитив».

Задоволений реформою і головний лікар Івано-Франківської ЦМКЛ Тарас Масляк. У рамках підготовки в лікарні відкрили нові відділення, зокрема – кардіохірургії, найняли висококваліфікованих лікарів, зробили ремонт, закупили обладнання. Сам же Масляк каже, що відчув себе господарем, бо ж тепер не треба випрошувати грошей у влади.

«Це дуже класна штука, – говорить Масляк. – Це та модель, яка дозволяє платити тим закладам і людям, які справді працюють. Бо на сьогоднішній день, повірте, ми заробляємо ці гроші дуже тяжко. Реформа – це прогресивний крок, який дасть можливість медицині розвиватися, а медикам – отримувати гідну зарплату. Звісно, це конкуренція. Але конкуруючи ми будемо старатися надати якісну й недорогу медичну послугу. Я маю створити комфортні умови, аби до мене йшов пацієнт. Людина повинна мати зручне ліжко, смачну їжу, приємну медсестру та кваліфікованого лікаря. Ну а ті заклади, які не можуть надати пацієнту якісну послугу, потрібно перепрофілювати або закрити. Якщо ж знову зроблять зрівняйлівку, то лікарі ходитимуть й далі заглядатимуть хворому в кишеню».

До теми: Тарас Масляк: «Це війна, на якій помирають люди»

Звісно, частина лікарів не зацікавлена у впровадженні медреформи, оскільки «біла» зарплата за надані послуги навряд чи зможе зрівнятися з неформальними «подяками» від пацієнтів. Згідно з дослідженням, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології, у 2019 році 25 % пацієнтів стаціонару платили лікарю в конверті, а 67 % – сплачували на рахунок благодійного фонду. Але метою реформи є здоров’я всіх українців, а не добробут окремих лікарів.