Після того, як на Прикарпатті керувати взялися територіальні громади, розпочалася реорганізація закладів культури. Райвідділи, які відповідали за клуби та бібліотеки, ліквідували, а на їхньому місці створили комунальні підприємства. Логічно, бо ж тепер уся влада «на місцях».
Втім, замість розвивати ці заклади культури, місцева влада їх закриває, а працівників просто виганяють на вулицю, називаючи це оптимізацією, пише «Репортер».
А чим ти журишся?
Оксана Теремко пропрацювала в бібліотеці села Копачинці 12 років. Її звільнили, бо місцеві депутати вирішили, що бібліотека цьому селу непотрібна.
«Коли був Городенківський район, то в нас була централізована бібліотечна система, – розповідає Оксана Теремко. – А коли утворили Чернелицьку селищну та Городенківську міську громади, то моя філія перейшла до Чернелицької. До 1 лютого мене мали звільнити з Городенки і влаштувати у Чернелицькій громаді, але голова сказав, що моя філія не буде фінансуватися і мене на роботу не беруть».
За словами пані Оксани, керівник громади послався на рішення депутатів, які вирішили, що бібліотека їм не потрібна. На дев’ять сіл і селище Чернелиця залишили трьох бібліотекарів. Одного на 100 % ставки, а двох на 75 %.
«Знаю, що в деяких селах звільнили працівників пенсійного віку, – каже Оксана Теремко. – Але філії не закривали. Просто молодшим працівникам з інших бібліотек додали години. Так села будуть мати працівника і доступ до книг. Коли ж я спитала нашого голову, хто працюватиме на моєму місці, він мені відповів: «А чим ти журишся?». Ну, як чим журюся?! Мені ж книжковий фонд треба передати. Крім того, у бібліотеці є два комп’ютери, принтер. Усе в робочому стані».
Також жінка не знає, чи отримає зарплату за січень. Адже попередження про ліквідацію організації Оксана Теремко отримала 1 грудня 2020 року, а з 1 січня почався новий бюджетний рік, і коштів на її зарплату в бюджеті не передбачили.
Бо не з тої партії
Під реорганізацію потрапив і будинок культури в селі Серафинці. Марія Онуцька пропрацювала його директором три роки. Жінка розповідає, коли тільки прийшла на роботу, то все було дуже запущено. В першу чергу вона взялася за ремонт будівлі. А згодом ще й взяла на себе обов’язки художньо керівника жіночого ансамблю «Серафинчанка».
«Хотілося підняти село, розвивати культуру. Але я постійно стикалися з перепонами з боку колишнього війта, бо колись я теж балотувалася на голову сільської ради. Та я міцний горішок і на то не дивилася. Люди мене підтримували, навіть з ремонтами допомагали», – розповідає пані Марія.
2 грудня 2020 року всі працівники закладів культури Городенківської міської громади, до якої входить і будинок культури у Серафинцях, отримали попередження про реорганізацію закладів культури у зв’язку з ліквідацією відділу культури молоді та спорту Городенківської райдержадміністрації. В ідеалі Марію Онуцьку мали звільнити з відділу культури та взяти на роботу в комунальний заклад «Центр культури і мистецтва». Саме цьому підприємству нині підпорядковуються клуби та бібліотеки. Але жінці натомість видали трудову книжку.
Вона переконана, що потрапила під скорочення, бо балотувалася в депутати не від тієї партії, що нинішній керівник «Центру культури і мистецтва» Роман Осадчук. Адже сам будинок культури ліквідовувати ніхто не збирається, а на місце Марії Онуцької, ймовірно, призначать «свою» людину. Зі слів пані Марії, це буде працівник пенсійного віку.
«Коли я спитала, чому звільняють саме мене, то відповіли, що в мене нема спеціальної освіти, – розповідає Марія Онуцька. – Але директор будинку культури не повинен мати музичної освіти. Директор – це є господарник, організатор, менеджер. Наразі я чекаю на офіційну письмову відповідь, чому мене не приймають на роботу. Також я ходила на прийом до голови громади, але він мене відправив до Осадчука. А Осадчук сказав: «Вам треба було зі мною порадитись, в яку партію вступати».
Тихенько пиши заяву
Через політичні вподобання без роботи залишились і працівники закладів культури у Тисменицькій міській громаді. Принаймні, так каже депутат міської ради Олег Шкрумида. За його словами, людей навіть залякують.
«Так склалося, що колишня начальниця районного відділу культури була депутатом від БЮТу, – розповідає Олег Шкрумида. – Відповідно, багато бібліотекарів і завклубів були у виборчих комісіях від БЮТу. Перед цими виборами колишня голова райради і нинішня голова Тисменицької громади Тетяна Градюк під приводом реорганізації відділу культури призначила на посаду керівника «свою» людину. І ця людина почала всіх зухвало принижувати і розганяти. Вона викликала людей і казала: «Ти мені не підходиш, я тобі не довіряю, пиши заяву». А з директоркою центральної бібліотеки просто не продовжили контракт, який закінчився у листопаді 2020 року».
Тих, кого не встигли звільнити до місцевих виборів, перевели на пів ставки, а 14 грудня з’явилося розпорядження, що буде масове вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією районного відділу культури. Кого залишать на роботі, буде відомо лише після 14 лютого. За січень усі працівники культури Тисменицької громади отримали мінімальну зарплату, без жодних премій і надбавок.
«Це знущаються з людей, аби вони самі звільнялися, – каже Олег Шкрумида. – На них тиснуть морально, аби вони писали заяви на звільнення. І люди бояться про це розповідати, бо їм погрожують. Наприклад, кажуть: «Твоя дитина працює у школі. Якщо хочеш, щоб вона і далі там працювала, то тихенько пиши заяву». І люди пишуть».
Насправді, така ситуація у багатьох громадах. «Репортеру» написало багато працівників закладів культури, які вже стоять на порозі з трудовими книжками. Та більшість з них не хоче «світитися». Люди сподіваються, що керівництво все ж таки залишить їх на роботі, хоча б на мінімальних зарплатах. Чесно кажучи, ми теж сподіваємось на здоровий глузд голів створених громад.
До слова, реалізація постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» не передбачає ліквідацію чи реорганізацію комунальних закладів, у тому числі і закладів культури.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.