У наступному році доходи області заплановані майже на 5 млрд грн нижчими, ніж цьорогіч. А міський бюджет Івано-Франківська вперше за три роки не буде дефіцитним.
І там, і там найбільше коштів заклали на освіту, пише “Репортер“.
За медзаклади заплатить держава
Обласний бюджет приймали на сесії облради у п’ятницю, 13 грудня. Його проєкт представляла директорка обласного департаменту фінансів Ірина Мацькевич. За її словами, у 2020 доходи становитимуть трохи менше 3 млрд грн. Для порівняння, у 2019 закладали понад 8 млрд. Усе через те, що значно зменшилася сума трансфертів від держави: минулого року їх було понад 7 млрд проти цьогорічних 1,8 млрд. Найбільше грошей тоді виділили на покриття субсидій, а тепер ці кошти йтимуть через міністерство соціальної політики напряму в управління соцзахисту, оминаючи обласний бюджет. Також з 1 квітня усі заклади охорони здоров’я будуть фінансуватися з держбюджету через Національну службу здоров’я України (НСЗУ), а не з обласного, як було досі.
«При формуванні обласного бюджету на наступний рік врахували вимоги чинного та податкового кодексів, підвищення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, – говорить Ірина Мацькевич. – Основні макропоказники: ріст податків та зборів на 118,8 %, ріст зарплати бюджетникам на 11,2 %, ріст енергоносіїв на 1 % та індекс інфляції на 6 %».
Доходи загального фонду наступного року становитимуть майже 2,285 млрд, а спеціального фонду – 704 млн.
Коли зникають податки. Чому бюджетники Франківська майже рік втрачають стаж і лікарняні
«40 % доходів будуть нашими власними, а 60 % – трансферти з держбюджету, – говорить Мацькевич. – Планується 1,2 млрд грн власних надходжень, з них до загального фонду – 1 млрд. 84 % від доходів загального фонду йтимуть від податків на доходи фізичних осіб, а зі спеціального фонду 66 % – надходження від екологічного збору».
Традиційно очікують дотації та субвенції від держави. Через те, що з 1 квітня медзаклади фінансуватиме держава, медична субвенція передбачена лише на перший квартал 2020 року. Зате 63 млн з держави виділять на екстрену медичну допомогу. Ці гроші мають витратити на закупівлю машин швидкої допомоги.
523 млн субвенції передбачені на ремонт доріг в області, це на 150 % більше, ніж у 2019. Також 18 млн субвенції виділять на дітей з особливими освітніми потребами. А ще з держбюджету надійдуть кошти на будівництво нових об’єктів.
«Цього року ми мали 50 млн грн на будівництво сучасного біатлонного комплексу в Поляниці. На наступний рік на це мають виділити 100 млн грн», – каже Ірина Мацькевич.
Автобуси й пільги
Видатки розрахували у сумі 2,981 млрд, з них майже 2 млрд – із загального фонду. З цього 43 % (850 млн) підуть на оплату праці, а 7,7 % (151 млн грн) – на оплату енергоносіїв. Минулоріч видатків нарахували понад 8 млрд.
Найбільше коштів планують виділити на освіту – 24 %, тобто 708,2 млн грн.
«У галузі освіти ми будемо фінансувати 36 закладів, – каже Ірина Мацькевич. – Також з обласного бюджету додатково 10 млн виділили на придбання шкільних автобусів. Продовжиться й державна підтримка зміцнення матеріально-технічної бази у навчальних закладах, придбання обладнання у класи фізики й хімії, облаштування туалетів і харчоблоків».
Щодо охорони здоров’я, то з квітня область їх не фінансує. На балансі обласного бюджету залишаться медколеджі й санаторії. На них виділять 483,3 млн грн.
У коштах на департамент соцполітики (загалом 189,4 млн грн) 9,4 млн передбачили на фінансування сімей учасників АТО, 22,6 млн – на програму соцзахисту населення. На управління культури в наступному році виділили 170,8 млн грн, з них на культурні заходи – 6,3 млн, а 3,5 млн – на програму «Духовне життя». Спорт отримає 8 млн грн.
«На бюджет розвитку виділили 60 млн грн, на обласну програму охорони навколишнього природного середовища – 120,6 млн, на програми розвитку місцевого самоврядування – 13,7 млн грн», – перерахувала Ірина Мацькевич.
Як і минулоріч, з області видаватимуть субвенції місцевим бюджетам на поховання загиблих у зоні ООС, пільги на медобслуговування чорнобильців, виплати ветеранам УПА і добровольцям.
Резервний фонд наступного року становитиме 5 млн грн – як і у 2019.
Місто без дефіциту
Минулого року міський бюджет Івано-Франківська був дефіцитним, тобто видатки перевищували доходи. Нині, кажуть, дефіциту не буде. До речі, у проєкті бюджету врахували доходи й видатки, які потягне приєднання до міста ще трьох сіл.
Загалом запланували 2,599 млрд грн доходів (2, 491 млрд загального фонду і 107,6 млн спеціального), а видатків – 2,519, 2 млрд (2,005 млрд загального і 514,1 млн із спеціального фонду).
Довгі свята. Які розваги чекають на франківців у грудні та січні та скільки це коштувало
Минулоріч доходи становили понад 3 млрд, а видатки – 3,5 млрд грн.
«Цього року, як і минулого, збережене додаткове навантаження на бюджет. Сюди входить утримання працівників соцзахисту, оплата компослуг у медицині та освіті, пільговий проїзд, утримання ПТУ», – повідомила на пресконференції начальниця міського фінуправління Вікторія Сусаніна.
Порівняно з 2019 роком, власні надходження міста зростуть на 21,5 %. Зокрема, зросли доходи з єдиного податку, плата за землю і ПДФО. Відрахування з акцизного податку у 2020 ще враховуватимуть, а от з 2021 року ці гроші вже не надходитимуть.
Доходи спеціального фонду зросли за рахунок продажу землі та власних коштів бюджетних установ, зате зменшилася пайова участь.
«Також маємо зменшення доходів по адмінпослугах на 9 %, бо пік оформлення закордонних паспортів був у 2017-2018, – каже Сусаніна. – На 2020 маємо нову послугу – видача водійських прав, але поки ще не знаємо, скільки коштів з цього прогнозувати».
Також очікують на субвенції, зокрема освітню й медичну, але вони не покриють усіх витрат на ці галузі.
Освіта в пріоритеті
Найбільше видатків місто, як і область, запланувало на освіту, але значно більшою часткою – 43 % або 1,083 млрд грн разом із субвенцією. Минулоріч освіта теж отримала найбільше – 914 тис грн. 37 % цих коштів піде на дошкільну освіту, 29,5 % – на загальну середню, 19,6 % – на професійно-технічну, решта – на інші заклади.
У 2020 з бюджету Франківська 215,8 млн піде на органи управління, а 106 тис грн – на охорону здоров’я (минулого року було удвічі більше, частково за рахунок субвенції).
Двори тягнуть мільйони. Чому у Франківську щороку дорожчає благоустрій
На культуру виділили 103,4 млн, і це 93 % коштів, потрібних на галузь. Гроші підуть на фінансування народних домів, будинків культури, бібліотек, шкіл естетичного виховання, муніципальні мистецькі колективи тощо.
На комунальне господарство планують витратити 227,4 млн грн (у 2019 було 397 млн), капітальне будівництво та реконструкція отримає 249,5 млн грн (було аж 731 млн), а соціальне забезпечення – 99,4 млн (було 695 млн грн, нагадуємо, субсидії тепер фінансуватиме Мінсоцполітики). Найменше отримає департамент молоді та спорту – 21,8 млн.
«Цього року очікуємо 365,5 млн грн освітньої субвенції, – говорить Вікторія Сусаніна. – Медичної має надійти 51,2 млн. Але десь 45 млн грн ще треба буде виділити на повну виплату зарплат медикам. Також з липня 2019 на наші плечі лягло забезпечення хворих інсуліном. Така ситуація буде і в першому кварталі 2020».
25,9 млн грн виділять на міські цільові програми, тобто пільги для певних категорій населення. На житлово-комунальне господарство і транспортну інфраструктуру заклали понад 168 млн грн. З цих грошей аж 40 % піде на прибирання міста, 25 % – на дорожнє господарство, 16 % – на зовнішнє освітлення, 14 % – на озеленення, решта – на інші послуги, серед яких ритуальні та утримання безпритульних тварин.
На бюджет розвитку міста заклали майже 330 тис грн. Найбільше має піти на культуру, молодіжну політику та спорт, а у 2019 лідером тут була охорона здоров’я.
Бюджет виживання
На думку міського голови Руслана Марцінківа, місцевим бюджетам виживати все важче, бо ж доводиться фінансувати галузі, за які відповідала держава.
«Бюджет наступного року – це бюджет виживання. Недофінансована в першу чергу освіта, але також й інші галузі, – каже Руслан Марцінків. – На жаль, пішла політика перекладання видатків на освіту чи соціальні послуги на місцеві бюджети. Ці кошти ми могли б сьогодні акумулювати на бюджет розвитку, на наші власні повноваження: капітальне будівництво, утримання і ремонт доріг, ремонт житла. Ми не можемо стати касою для виплати зарплати».
Також Марцінків висловив побоювання щодо перебігу медреформи. На його думку, вона може стати великим навантаженням на місто, мовляв, таким чином Київ хоче змусити органи місцевого самоврядування скорочувати людей.
Отже, місто шукає гроші. Восени депутати на сесії міськради проголосували за те, щоб взяти кредит у 500 тис грн. Документи все ще на розгляді, але, за словами Сусаніної, сподіваються, що до кінця року кредит дадуть.
«У нас є ряд комунальних питань, які ми розраховуємо закривати за рахунок кредитних коштів, – говорить мер. – По-перше, це міст, по-друге, дитсадки, Північний і Південний бульвари, продовження закупівлі комфортного транспорту… Кредит – це вимушений крок для громад по всій Україні».
На будівництво моста та розв’язки у 2020 році заклали 50 млн грн, але цих коштів не вистачить, тому просять допомоги у президента та уряду.
Comments are closed.