Пам’ятаєте, як у дитинстві шукали свій подарунок, а потім тремтячими руками знімали обгортку? Уроки тоді були зірвані, а денний раціон складався з цукерок і мандаринок.
Діти, які не мають батьків, або ті не можуть їх забезпечити, теж мріють про подарунки. Святий Миколай не забуває і про них, пише “Репортер”.
Свідомо небайдужі
«Святий Миколай іде до сиріт» – щорічна акція, яку Мальтійська служба допомоги в Івано-Франківську проводить ще з 1999 року. Вона охоплює мінімум 20 шкіл-інтернатів та центрів соціально-психологічної реабілітації на Прикарпатті. Задовго до свята діти пишуть листи до Миколая, в яких розповідають про себе і просять про різні речі. Ця пошта зберігається у мальтійців на Лесі Українки, 1. З 1 листопада всі охочі можуть прийти, вибрати лист і втілити дитячі мрії. Потім уже готові подарунки треба принести туди ж, не пізніше 9 грудня. Це треба для того, щоб нікого не забули.
«Люди, які приходять за листами – свідомі. Щоб забули чи поставилися несерйозно, не буває, – розповідає працівниця Мальтійської служби Леся Гунчак. – Якщо щось трапилося – людина захворіла чи раптово поїхала у відрядження – ми маємо час зателефонувати і дізнатися, що трапилося. Якщо подарунка немає, ми упаковуємо його з речей, які приносять інші благодійники: солодощі, канцтовари, засоби гігієни, книжки».
До теми: А Миколай уже збирається. У Франківську відбувається акція «Святий Миколай іде до сиріт»
Планування акції починається ще наприкінці вересня. Потім, ближче до 19 грудня, контролюють, щоб кожен подарунок знайшов свого власника, і жодна дитина не лишилась без подарунка.
Загалом щороку мають приблизно 2000 листів. На початку грудня ще лишилося кілька десятків листів, але, кажуть мальтійці, і ці знайдуть своїх адресатів. Спочатку розбирають листи малечі, прохання старших дітей чекають своєї черги довше.
«Хтось з року в рік допомагає одній і тій самій дитині, слідкує, як змінюється її життя, – говорить Леся Гунчак. – Іншим байдуже, кому допомагати, вони вибирають лист навмання. Більшість читає і бере той, який більше до душі. Також нам допомагають різні організації, колективи: або грошима, або купують канцтовари чи спортінвентар у класи».
Минулого року Миколай завітав у 23 сирітські заклади Прикарпаття, де вручив подарунки понад 2400 дітям. Також у 2017-му для учнів шкіл-інтернатів зібрали майже 800 тис грн. Загалом, за роки існування акції, у ній взяли участь близько 15 000 прикарпатців: хтось робив подарунки, хтось надавав інформаційну підтримку, інші допомагали зі складами, транспортом, продавали товари дешевше.
На лист треба відповісти
У листах – зворушливі історії та надія. Діти діляться своїми захопленнями і дякують Миколаю за подарунки.
До теми: Миколай уже працює. Що найчастіше просять у святого діти бійців АТО
«Я щиро дякую Вам, що приходили до мене щороку. Це для мене незабутні моменти, я щиро радію подарункам, – пише дев’ятикласник Василь. – Отче Миколаю, хотів би попросити Вас, щоб принесли мені цього року спортивний костюм, кросівки, шапку, курточку, светр, машинку на радіоуправлінні, сенсорний телефон».
«Я навчаюся у спецкласі Солотвинської школи-інтернату. Мені тут добре. У нас весело, – пише Володимир. – Я мрію в майбутньому стати водієм. У мене є двоє братів, у одного – ДЦП, це така хвороба, він не може ходити. Святий Миколаю, принеси мені колонку з флешкою, зимову куртку і зимову шапку, рукавички і чоботи. І сенсорний телефон».
«Я навчаюся у сьомому класі санаторію, мені тут дуже подобається. Тут годують, одягають, доглядають. Я чесно тобі скажу, навчають не так добре, як я б хотів, але оцінки в мене нормальні, – пише Юра. – Я хочу бути вчителем. Моя мрія – жити за кордоном, у Чехії, тому що там моя мама. Мені без неї тяжко».
У листах діти просять те, що й будь-які інші у всьому світі: солодощі, одяг, модні ґаджети і речі, пов’язані з їхніми захопленнями. Хлопці мріють про футбольну форму і м’ячі, дівчата – про біжутерію та косметику. Менші просять іграшки й цукерки.
До теми: Мальтійський Миколай – людина тижня за версією «Репортера»
«Діти обов’язково згадують про здоров’я для своїх рідних, а також про мир в Україні. І десь між тим – велосипед, – посміхається мальтієць Роман Яручик. – Окремо виділяють згущене молоко і «нутеллу». Коли просять одяг, то фірмовий: їм здається, що це – показник достатку, що діти, які ростуть у звичайних сім’ях, усі носять кросівки Nike і їдять «снікерси». Але ми закликаємо не дарувати дорогих речей».
У Мальтійській службі розповідають, що надто дорогі речі можуть викликати заздрість у інших дітей, яким дісталося щось скромніше. До того ж, діти просять iPhone, тому що це популярно, а не тому що він їм потрібний. Окремо працівники служби закликають не вкладати вживаних речей, тому що уявлення про те, що є «в доброму стані», а що ні, у кожного своє.
«Миколай – мудрий святий, він знає, що треба кожній дитині. Звичайно, рішення залишається за тим, хто готує подарунок, але краще купити одяг чи речі, пов’язані з вподобаннями, ніж дорогий планшет. Наприклад, один хлопчик писав, що мріє про гітару, – каже Леся Гунчак. – Лист – це не список, якого треба дотримуватися, краще читати між рядків. І обов’язково потрібно написати лист-відповідь від Миколая, в якому пояснити, чому дитина отримала саме це».
Сума дарунка залежить від віку дитини та її вподобань. За словами Лесі Гунчак, у середньому це – тисяча-дві, хоч буває по-різному. Ті, для кого це надто дорого, можуть приносити солодощі, канцтовари, засоби гігієни чи інші речі у приміщення служби, жертвувати гроші на рахунок чи у спеціальні жовті скарбнички з написом «Мальтійська служба допомоги», що стоять у деяких магазинах.
Незрима присутність
Коли подарунки готові – свято лише починається. З 17 по 22 грудня волонтери і працівники Мальтійської служби допомоги відвідують усі заклади, з якими співпрацюють, і влаштовують там маленьке свято. Кульмінація дійства – коли Миколай викликає кожного з дітей до себе.
«Дітей радує індивідуальне ставлення, те, що за цим подарунком стоять сім’ї, які разом його пакували. Якщо приходить Миколай від інших організацій, наприклад, від поліції, то роздає всім однакові подарунки. А тут інший формат, – говорить Роман Яручик. – Деякі сім’ї слідкують за певної дитиною і навіть запрошують її до себе на вихідні. Були випадки, що дітей усиновлювали ті люди, які готували їм подарунок. Це все – діяльність святого Миколая».
За словами мальтійців, у цьому процесі дійсно є якась незрима присутність святого, який направляє своїх помічників. І для тих, хто потребує чогось серйознішого, наприклад, слухового апарату чи операції, завжди знайдеться той, хто хоче допомогти саме їм. Те, що тут задіяні чари, кажуть мальтійці, видно у щасливих очах сироти, яка розпаковує подарунок, який святий Миколай приготував саме для неї.
Comments are closed.