МІФ покидає палац. У Франківську шукають приміщення для «музею історії» (ФОТО)

Ще наприкінці червня співзасновниця ініціативи «Франківськ, який треба берегти» Марія Козакевич кинула клич про допомогу.

Мовляв, «Музей історії Франківська», який на День міста оселився у палаці Потоцьких, тепер уже шукає нове приміщення. Адже в палаці немає ні води, ні світла, ні інших умов. Тож з настанням холодів МІФ доведеться закрити. Але закрити його довелося раніше.

Нетиповий музей

«Музей історії Франківська» (МІФ) відкрили в рамках проведення фестивалю «Карпатський простір». З самого початку проєкт мав на меті привернути увагу до збереження архітектурної спадщини міста. Щоправда, у незвичайний спосіб, адже із класичними академічними музеями МІФ не має нічого спільного.

«Я взагалі фанатка музеїв, – говорить Марія Козакевич. – Коли ми з сім’єю подорожуємо, то в першу чергу відвідуємо музеї. І, правду кажучи, діти мої теж від того в захваті. Наприклад, коли ми ходимо в музеї Берліна, Відня чи Варшави, їх звідти неможливо витягнути. А от франківські їм не цікаві. Кажуть: «Мамо, нам тут нудно». Я їх розумію, адже просто зібрати експонати замало. Треба розповідати людям, для чого ми це все робимо. І розповідати цікаво, аби інформація запам’яталася. Як на мене, кожне порядне місто повинно мати такий музей, як МІФ».

Власне із наповненням та подачею інформації у Козакевич все вийшло. Кожен, хто хоч раз відвідував МІФ, виніс звідти як не знання, то позитивні емоції точно.

Чого тільки варта кімната, стилізована під родинну вітальню! Там стояла шафа, де можна було знайти давнє вбрання і приміряти на себе. Жінки охоче вдягали вишукані сукні, капелюшки, рукавички. Чоловіки – сюртук із метеликом і циліндр. А для дітей найцікавішою атракцією стала кімната археології, де можна було залізати в пісок і шукати артефакти. Усе знайдене можна було забрати собі на згадку. Ще одну кімнату стилізували під під’їзд – то був кінозал, де показували фільм про Івано-Франківськ, який зробили спеціально для МІФу.

Стіни палацу ожили завдяки картинам і фото, з короткими історіями з життя міста. Серед них виділявся портрет Івана Франка. Якщо хтось до нього торкався, то Франко примружував око. А ставши перед дзеркалом у великій золотій рамі, можна було прочитати гасло: «Я господар міста!».

Словом розповідати можна довго. Краще побачити те все на власні очі. Хоча навряд ви зможете це зробити найближчим часом.

Без варіантів

11 липня Марія Козакевич знайшла під дверима МІФу лист від комунального підприємства «Простір інноваційних креацій «Палац» з проханням звільнити приміщення до 15 липня. Для неї це повідомлення стало несподіванкою, адже Козакевич сподівалася, що їм дозволять залишитися хоча б до кінця літа.

«Я розумію, ми не домовлялися, що залишимося назавжди, – каже Марія. – Але я просила дати нам час до осені і паралельно почала шукати приміщення. Я не маю, куди зараз вивести усі ці речі. І як, за чотири дні!? Чому не можна було подзвонити, зустрітися? Просто підсунули листа під двері. Мені це було дуже неприємно. Тим більше я Гайдару (директор КП «Палац» Володимир Гайдар – авт.) говорила, що ще не знайшла приміщення. А в палаці, за великим рахунком, зараз нічого не відбувається, їм це приміщення не потрібне для якоїсь конкретної події».

Марія зізнається, не чекала, що МІФ матиме аж таку популярність. А нині їй шкода закривати музей, бо постійно телефонують батьки, які хочуть привести туди своїх дітей.

«Мені пробували закидати, що це не справжній музей, а лише виставка і потрібно називати речі своїми іменами, – каже вона. – Але я не погоджуюсь. Бо можна дуже багато розказувати теорії, а можна просто взяти і зробити. Так, назва може видозмінюватись, може змінюватись місце чи концепція. Але проєкт вже буде існувати в головах людей, тому з самого початку ми вирішили назвати його гонорово – музей».

В будь-якому випадку, аби МІФ знову працював, треба знайти приміщення – 200-300 квадратних метрів. В ідеалі воно має бути у центрі Франківська, треба хоч невеличкий двір. Якщо хтось має якісь варіанти – пишіть Марії у Facebook.

Нема умов

Звісно, новина про те, що МІФ залишився без приміщення, наробила в місті трохи галасу. Однак керівник КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар каже, що нічого сенсаційного в цьому нема. Адже музей мав з’їхати одразу ж після проведення «Карпатського простору».

«Насправді ми домовлялися про використання приміщення палацу виключно на період проведення фестивалю, – говорить Володимир Гайдар. – Коли організатори цієї виставки почали розкручувати її як музей – це було для нас несподіванкою. Інтерактивний простір – це дуже класно, але музей – це дещо інше. На жаль, зараз ми не маємо умов для зберігання речей, які претендують бути експонатами. Тим більше, ми повинні розуміти, що справжні експонати не можна вдягати чи просто юзати».

Більше того, за словами Гайдара, приміщення, в якому облаштувався МІФ, – аварійне.

«Звісно, ми відгородили небезпечні зони, але людська цікавість безмежна, – каже Гайдар. – Там бігають діти, дорослі заглядають у шпарини, а в нас нема можливості все проконтролювали. Словом, перебувати там небезпечно. Але небезпечно не лише для людей, а й для речей, які нині там зберігаються. Мені просто шкода тих речей, які дійсно можуть бути в єдиному екземплярі. Я бачив там старі документи, газетні вирізки – вони там зігниють».

Однак частину виставки Гайдар все ж таки планує залишити в палаці Потоцьких. Зокрема, стенди, виставкові стелажі, деякі рамки – речі, які в майбутньому можна буде ще використати.

«За це ми платимо гроші із статутного фонду підприємства, попередньо мова йде про пів мільйона гривень, – говорить Володимир Гайдар. – Однак наразі із статутного фонду підприємства ми можемо виділити лише 250 тисяч».

За його словами, після того, як МІФ переїде, у палаці розпочнуть протиаварійні роботи. Далі планують облаштувати один із корпусів для Української академії лідерства. А згодом там і справді може з’явитися музей, щоправда, інший. Як то все буде виглядати, невідомо, бо проєкту ще нема. Та й грошей на те все треба вагон.