Світовий економічний форум у жовтні опублікував доповідь щодо майбутнього ринку праці у світовому контексті до 2025 року. Звісно, публікація звіту була прискорена викликами пандемії, але відображає тенденції під новим кутом.
Документ об’ємний, деталізований – спробуймо розібрати його ключові підсумки та подумати про їхню роль для нас, українців, пише Максим Карпаш у Репортері.
Отож, як йдеться у звіті, швидкість впровадження технологічних змін прискориться. Електронна комерція, великі дані та хмарні обчислення будуть дедалі глибше проникати в життя. У нас – застосунок Дія, Приват24 тощо.
Пандемічна рецесія спільно з автоматизацією створюватимуть подвійне зменшення ринку праці. Понад 40 % компаній уже мають плани скорочення працівників через технологічну інтеграцію і приблизно стільки ж планують змінювати формат зайнятості: короткочасний найм, зміна графіку роботи.
Вимоги щодо нових навиків зростатимуть.
У середньому компанії очікують, що протягом наступних років до 40 % їхніх працівників повинні будуть пройти додаткове навчання, а 94 % керівництва очікують від своїх працівників здобуття нових навиків (ще у 2018 році таких було 65 %).
Робота майбутнього вже стала дійсністю для великої більшості «білих комірців». До половини менеджерських посад і нині працюють онлайн – та зустрічаються з викликами соціалізації та нормального самопочуття.
За відсутності активних заходів нерівність між категоріями дедалі зростатиме. Працівники з меншим і середнім доходом, жінки та молодь страждатимуть сильніше, ніж це було під час світової кризи у 2008 році, а нерівність лише поглибиться.
Навчання та тренінги онлайн набиратимуть популярності, але відрізнятимуться залежно від наявності робочого місця. Працевлаштовані шукатимуть можливості для особистісного розвитку, тоді як шукачі роботи більше сфокусуються на цифрових навиках, аналізі даних тощо.
Вікно можливостей для перенавчання чи підвищення кваліфікації зменшується. Частка працівників, що потребуватимуть перекваліфікації, становитиме 50 %, а частка навиків, які зміняться, – 40 %.
Натомість, незважаючи на економічний спад, багато роботодавців визнають цінність інвестицій у людський капітал, хоч і відчувають ризики їх неповернення. У середньому працедавці планують запропонувати програми перепідготовки та підвищення кваліфікації для понад 70 % працівників. Компанії також планують внутрішньо перевлаштувати до половини людей, яких звільнять через технологічні зміни.
Державний сектор має більше підтримувати перекваліфікацію та підвищення кваліфікації тих працівників, які перебувають у зоні ризику. На сьогодні тільки кожна п’ята компанія підтверджує, що може використовувати для додаткового навчання своїх працівників державні кошти.
Понад 60 % тих, хто пішов до школи після 2016 року, протягом життя змінять 5-7 професій, і половини з цих професій ще немає.
Це стислий огляд ключових підсумків звіту. Наводжу їх виключно для того, щоб ми всі спробували осмислити їх та зрозуміти, що ці тренди швидко прийдуть і до нас. У наступній колонці спробую навести короткий огляд того, які ж саме професії зникатимуть та з’являтимуться, які навики доведеться отримувати. Усім нам, без винятку.
