Кожен день – базарний. Хто наглядає за франківськими ринками (ФОТО. ВІДЕО)

У Івано-Франківську є 14 ринків – це ті, що офіційні. А стихійних, напевно, більше. Майже на кожній оперативній нараді міський голова Руслан Марцінків бідкається – бардак. А його підлеглі розводять руками…

Ринковий центр

Найбільшим ринком у Франківську вважається «Центральний», його ще називають критим або продуктовим. Зареєстрований базар на вулиці Дністровській, 5, займає 1,4167 га, нині має 1246 торгових місць. Ринок за спеціалізацією – «змішаний». Там можна знайти молочні та м’ясні павільйони, бакалію, кондитерські вибори, овочі, фрукти.

Намети з одягом тут теж є, хоча одразу через дорогу, на Старозамковій, працює «п’ятачок» – речовий ринок, що належить ТОВ «Траян». Там 411 торгових місць, які займають 1,1915 га.

Третій за величиною у місті – «п’яний» базар. Зареєстрований на Хотинській, 18. За документами площа становить 0,68 га, та насправді базар зайняв більшу територію, перетворившись на міську барахолку. Там продають і купують вживаний одяг і взуття, різне залізяччя для дому, техніку, домашніх тварин. Офіційно на ринку є 348 торгових місць, які адмініструє фірма «Вотум».

Поряд, на Хотинській, 16, зареєстрований ринок ПП «Керен». Розташований він на площі 0,629 га і має 30 торгових місць, між «п’яним» і речовим ринком, який розмістився на Новгородській, 39. На гектарі комунальної землі – 315 торгових місць, якими завідує фірма «Мальва».

Ще один ринок у центрі Івано-Франківська розташований на Новгородській під номером 49. Розрахований на 244 торгові місця. Площа базару 0,56 га, а належить він ТОВ «Будівельна компанії «Галицька».

Більше ринків у центрі нема, але й цього достатньо, аби перетворити середмістя на суцільне торговище.

Решту ринків розмістили у мікрорайонах. Серед них найбільший – «Східний», що на Стуса. Базар займає 0,985 га і має 353 робочі місця. Належить він, як і «Новгородський», будівельній компанії «Галицька».

Фірма «Вотум» розмістила ринок на 70 торгових місць на Короля Данила, і на 59 місць – на розі вулиць Вовчинецька-Привокзальна. Також «Вотум» має ринок на Пулюя, але там лише 13 торгових місць.

«Керен» має ринок на Тролейбусній, 2-55 місць. На вулиці Коновальця, 100 (32 торгові місця) ринком завідує ТОВ «Аксіома». На Петлюри, 2 (58 торгових місць) – підприємець Ярослав Павлюк. Ну, а на Довженка, 25 – на ринку автозапчастин – власником є ТОВ «Карбон».

Голими руками

Хоч ринків у Франківську є більш ніж достатньо, далеко не всі вони відповідають нормам законодавства. «Правила торгівлі на ринках» розробило міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Наприклад, там пише, що ринки мусять бути відгороджені від проїжджої частини й житлового сектору. Але, погодьтеся, якщо вікна квартири виходять на базар, його важко назвати відокремленим.

Також можна, мабуть, пробачити відсутність вивісок на вході із назвою ринку та інформацією про власника. Зазвичай людям та інформація не дуже й треба.

Однак дотримання санітарно-епідеміологічних вимог таки важливе, особливо коли мова йде про «змішаний» ринок. На базарах має бути вода, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для сміття тощо. У павільйонах повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих продуктів: овочів і фруктів, м’яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо.

Ну а як це виглядає в реальному житті, напевно, розповідати не треба. Усі бачили, що на центральному ринку більшість продавців без санітарного одягу – фартухів та головних уборів. Про халати й мови нема. Про рукавички, до речі, теж – овочі, фрукти, ягоди накидають голими руками. Крім того, тут часто порушують умови зберігання продукції. Скажімо, далеко не у всіх підприємців на ринку є холодильні чи морозильні камери.

Втім, якість і безпечність продуктів, які реалізуються на ринках, контролює Держпродспоживслужба. На сім «змішаних» базарів маємо чотири стаціонарні та одну пересувну лабораторію.

Аби як за кордоном

За словами заступника начальника відділу координації закупівель та цінового моніторингу міськвиконкому Тараса Слободяна, ми хоч і неспішно, але таки рухаємось до Європи.

«Звісно порушення є, але маємо й позитивні приклади, – говорить Слободян. – Наприклад, ринок на куті Вовчинецької та Привокзальної, який обслуговує фірма «Вотум». Та ж фірма обслуговує ринок на Короля Данила, де, як я вважаю, створені гарні умови – як для продавців, так і для покупців. В принципі, ринок на Пасічній добре облаштований, він акуратний і там регулярно прибирається. Є ще питання до «Східного», але там дуже відповідальний керівник, який планує осучаснювати торгові місця. Центральний ринок також змінюється. Маємо надію, що скоро заберемо з вулиці людей».

Ще одним хорошим прикладом чиновник вважає речовий ринок на Новгородській. Після того, як його реконструювали, з’явилися нормальні примірочні. Крім того, продавцям не потрібно кожного ранку розкладати палатки та товар, а ввечері – збирати назад. Однак модернізувати торгові місця було виключно ініціативою власників. Тим більше ринок розташований на приватній земельній ділянці, як і базар на Петлюри, і «п’ятачок».

«Той самий «Траян» перебуває у жахливому стані, – каже Слободян. – Якщо ще 10-15 років тому він мав хоч якийсь вигляд, то нині ці палатки, м’яко кажучи, страшненькі. Також треба однозначно щось робити з ринком на Пулюя. Його і ринком вже складно назвати, там лишились якісь торгові ряди і кілька кіосків. Але впливати на власників, ставити їм якісь умови ми не можемо».

Впливати місто на підприємців, можливо, й не може, але точно має своє бачення розвитку торговець. Наприклад, директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак каже, що було б добре, аби ринки стали візитівкою міста.

«Має бути, як за кордоном: ти прогулюєшся ринком, коли купуєш там фрукти, овочі, м’ясо чи рибу. Маєш можливість придбати усе свіже, якісне, перевірене. До того ж, ідеш прибраною, охайною територією, а не по болоті, як у нас», – говорить Смушак.

Штрафи не допомагають

Та найбільшою бідою Івано-Франківська нині є стихійна торгівля. З тротуару торгують на Шпитальній, Дністровській, біля універмагу на Галицькій, біля «Сільпо» на Мазепи, біля «Вопака» на Привокзальній, а ще на Тролейбусній, на Івана Павла ІІ, на Тичині і на Незалежності.

«На жаль, у нас дуже багато стихійної торгівлі, – каже Михайло Смушак. – Тому треба думати над облаштуванням у кожному мікрорайоні невеличких накриттів. Тоді людям можна буде казати, куди їм йти, а не просто гнати їх з вулиці».

Такий безкоштовний павільйон вже є на Мазепи, там можна спокійно торгувати і не перейматися, як заплатити за місце. Щоправда, великого попиту він не має. Адже річ не лише в тому, що на ринку треба платити за місце. Найчастіше люди, які торгують незаконно, банально побоюються конкуренції.

Штрафи теж не помагають, бо ж неможливо оштрафувати людину, яка каже чуже прізвище, а найчастіше саме так і буває. В ідеалі встановлювати особу продавця муніципальній інспекції мала б допомагати поліція, але у копів і так роботи – валом.

З іншого боку, якщо муніципальна інспекція складає приписи на торговців, відповідальності вони уникають. Бо ж розглядають приписи та накладають штраф адмінкомісії при сільських чи міських радах – за місцем проживання порушника.