Вже кілька років у Харкові працює публічна майстерня Garage Hub. До карантину сюди можна було прийти, аби попрацювати руками – щось відремонтувати чи змайструвати.
Нині Garage Hub закритий для нових відвідувачів, але постійні резиденти працюють над захисними шоломами для медиків, пише «Репортер».
З малого гаража у великий підвал
Garage Hub заснували студенти, яким потрібне було місце для роботи над власними інженерними проєктами. Спершу хлопці орендували звичайний гараж, принесли з дому інструменти та облаштували мінімайстерню. З часом туди почали заглядати їхні друзі, потім друзі друзів, а згодом і зовсім незнайомі люди.
«Спочатку орендували один гараж, потім ще один, потім ще, – розповідає один із співзасновників хабу Дмитро Мельников. – Обладнання ставало дедалі більше, й ми подумали: чому люди, в яких немає власної майстерні, не можуть приходити до нас? Так з’явився Garage Hub».
Нових відвідувачів далі більшало, а на розширення потрібні були кошти. Через знайомих хлопці вийшли на грантодавців – проєкт «Зміцнення громадської довіри», який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку. З їхньою допомогою вдалося орендувати 200 квадратів підвалу в багатоповерхівці. Нині там є майже все: обладнання з комп’ютерним керуванням для обробки металу, дерева, пластику, 3D-принтери та ще купа всякого приладдя.
«В гаражі можна робити абсолютно все, – каже Дмитро. – Ювелірні прикраси чи меблі – не має значення. Можна змайструвати стілець чи полагодити велосипед. А можна будувати тривимірні креслення та проєктувати різні рухомі механізми. Але, на жаль, зараз ми закриті для відвідувачів через пандемію».
Наразі майстерню підтримують лише за рахунок членських внесків резидентів – так у хабі називають постійних відвідувачів. Щомісячний платіж – 1000 грн.
Усе починається з кухні
«Одна з фундаментальних речей, якої мене навчили в гараж-хабі: найважливіша частина в майстерні – це кухня, – каже один із резидентів Юрек Якубов. – Тут народжуються всі успішні ідеї – за кавою чи обідом».
Саме так свого часу з’явилася в Юрека думка створити при хабі «Маленький гараж». Тобто, організувати майстер-клас з виготовлення іграшок для дітей та їхніх батьків. Каже, пропагувати спільну роботу батьків із дітьми неабияк важливо.
«Десь під Новий рік нам спало на думку організувати воркшоп з виготовлення іграшок на новорічні ялинки, – розповідає Юрек. – Думали, прийдуть 5-6 батьків з дітьми, ми з ними позаймаємось і на цьому все закінчиться. Але «Маленький гараж» став дуже популярний, тож такі воркшопи ми почали проводити щонеділі».
За словами Якубова, тутешня фішка в тому» що дітям дозволять працювати з усім приладдям, яке є в гараж-хабі.
«Ми працюємо з дітьми від 5 до 12 років і виключно в супроводі дорослих, – розказує він. – Але є одна річ, якої точно ніхто ніде не робить – ми пускаємо дітей абсолютно за всі верстати, які є в майстерні. Але з усіма заходами безпеки. Вчимо користуватися захистом для очей, для рук, захистом для дихальних шляхів. Це робиться для того, щоб дитина чітко розуміла – вона може сама зробити собі іграшку. Більше того, цю іграшку можна змінити, поламати, потім полагодити. В нас немає правила, що треба робити саме так, а не інакше. Наші інструкції швидше для батьків, а дітей ми у фантазії не обмежуємо».
Через карантин «Маленький гараж» теж нині закритий. Втім, команда проєкту далі працює. Взялися за виробництво дерев’яних іграшок, які продають через Інтернет. Аби дітлахам було цікавіше, ці іграшки вони збирають самостійно. А крім інструкції, в комплект входять наждачний папір, за допомогою якого потрібно відшліфувати деталі, та клей.
«Зараз ми потрохи готуємось до онлайнових активностей. Скоріш за все, це будуть відео про те, що можна зробити з дитиною вдома, – говорить Юрек Якубов. – А ще ми робили невеличку акцію з дітьми з нарізання застібок для медичних масок. Це дуже важлива річ. З одного боку, ми вчимо дітей бути соціально активними, а з іншого – це неабияка моральна підтримка для лікарів».
Щось хапати й кудись нести
До допомоги медикам насправді долучилися не тільки діти. Саме в гараж-хабі створили PAPR – повнолицеву маску-шолом з примусовою фільтрацією повітря. На думку Національної служби здоров’я, цей шолом є одним із найефективніших в Україні засобів індивідуального захисту.
«Корпус має доволі просту конструкцію, – розповідає резидент хабу Денис Василенко. – Він складається з вентилятора, акумуляторів, плати контролю заряду, індикатора заряду, кнопки перевірки заряду й кнопки вмикання. В першій версії ще було перемикання потужностей, але під час тестів ми зрозуміли, що воно зайве. А ще перша маска-шолом була значно більшою та значно важчою. Наразі партія, яку ми робимо, – це 130 шоломів».
Юрек Якубов каже, що технічну документацію до такого шолому можна знайти на платформі Yak.Today – аби створювати PAPRи могли й інші.
«Yak.Today, в принципі, націлена на документацію маленьких проєктів, які можуть допомогти лікарям, – пояснює Юрек. – Коли почався карантин, і ми зрозуміли масштаби біди, то в багатьох із нас, як і в 2014 році, виникло бажання щось хапати й кудись нести. Але, на щастя, ми вміємо зробити паузу, видихнути і подумати, чим направду можемо бути корисними. Ми видихнули та зрозуміли, що три мейкери в межах однієї майстерні – це добре, але є ще люди, які можуть робити щось подібне вдома. Так дійшли до того, що треба публікувати детальні інструкції з кресленнями з виготовлення потрібних українській медицині речей – від захисних масок до деталей машин і приладів».
Інструкцію на платформі Yak.Today може опублікувати хто завгодно. Звісно, її перевіряють фахівці та якщо треба, то вносять правки. Буває, потрібно деталізувати інформацію чи додати більше фото. А головне правило мейкерів – викладати лише інструкції до тих речей, які можна робити безпечно.
«Ніхто у здоровому глузді не буде передавати в лікарню зібраний у підвалі ШВЛ, – каже Юрек Якубов. – Але є речі, які можна й варто робити – і ми чекаємо від лікарів запитів на те, що їм потрібно».
[supsystic-slider id=818 position=”center”]
Авторка: Ірина Гаврилюк
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.
