Допомагати треба завжди, не лише на свята. Але часто на Різдво люди задумуються про допомогу ближнім.
Не обов’язково починати з великих подвигів, достатньо просто подивитися навколо, пише “Репортер“.
Обід від самотності
Для тих, хто готовий пожертвувати традиційним застіллям у сімейному колі, є варіант провести Різдво дійсно пам’ятно. Уже десяток років Спільнота святого Егідія у Франківську організовує різдвяні обіди для нужденних.
«Ми щорічно проводимо обіди на саме Різдво, – розповідає учасниця спільноти Уляна Римарук. – Хочемо, щоб бідні й безпритульні відчули тепло, згадали, як святкували у дитинстві. Обід переростає у вечерю, ми влаштовуємо конкурси, співаємо, вручаємо подарунки, запрошуємо хори й вертепи – все, щоб ці люди не відчували себе самотніми в цей день».
На обіди завжди приходять десь 80 людей. Волонтери готують кутю, пампушки, салати, інші страви. Багато хто приносить солодощі й фрукти. Обіди завжди проводять у церквах, щоб показати – двері храмів завжди відкриті для всіх.
Цьогоріч різдвяний обід пройде в актовому залі біля монастиря Церкви Царя Христа на Майзлях. Приходити можна 7 січня на 12:00, а сам обід буде на 14:00.
«Цього року точно буде кутя, борщ, гарнір і салат чи соління, – говорить Уляна Римарук. – Потрібні ще солодощі, фрукти, пампушки. Можна також приносити випічку, торти чи пляцки, салати, найкраще – у великих кількостях, десь у п’ятилітрових контейнерах».
На Святвечір вечерю влаштовує Карітас. Там готують не лише традиційні пісні страви, а й підливу, салат, котлети, щоб люди могли взяти з собою та мали чим пригоститися наступного дня, на Різдво. Продукти, фрукти можна приносити у благодійну їдальню напередодні.
Стати онуком
Проєкт STAY діє у Франківську вже більше року. Суть у тому, щоб молоді люди зголошувалися ставати названими онуками для самотніх мешканців геріатричного пансіонату.
Всього у пансіонаті зараз є близько 170 дідусів і бабусь, з них десь 80 – учасники проєкту. Тут основне спілкування, тому не залучають тих, хто має сильні проблеми зі слухом або психічні розлади.
«Є стереотип, що тут психологічно важко, але, насправді, нічого сумного нема, – розповідає волонтерка проєкту Любов Загоровська. – Це просто будинок, де живуть старші люди, у них постійно весело. Була «онука», яка привозила бабусі яскраво червону помаду, лак для нігтів і малювала її. Є такі, хто просто хоче послухати: можна розповісти про свої проблеми, вони будуть сидіти й переживати за вас».
Переважно «онуки» приїжджають раз на тиждень, але все залежить від того, як домовляться зі своїми старенькими. До Різдва у пансіонаті не планують нічого особливого, але це свято – причина долучитися до проєкту й постійно радувати якусь бабусю чи дідуся, та й самим знайти вдячного співрозмовника.
Взуття та одягу пансіонат не потребує. Хіба привезти на кухню фрукти (крім яблук, їх і так багато росте на території закладу).
«Чим можна допомогти – це живим спілкування. Цим стареньким нудно, з іншими мешканцями вони вже все обговорили, – каже Любов Загоровська. – Їм важливо, що людина приїхала не до всіх одразу, а саме до нього чи до неї. Вони хваляться одне перед одним своїми онуками».
Також зараз у геріатричному пансіонаті, на четвертому поверсі, роблять капремонт. Там уже переобладнали вбиральні й душові, тепер туди може заїхати на інвалідному візку. Але бракує коштів на кімнати – їх хочуть зробити не стандартними, як у лікарнях, а різними, щоб дідусям і бабусям було зручно мешкати. Намагаються залучити забудовників, але поки що погодився лише один, зате відгукнулися звичайні франківці.
Усі охочі можуть перерахувати кошти на картку координаторки проєкту Ілони Мурзової: 5168 7427 0468 6322 (Приватбанк), 5375 4141 0247 7865 (Монобанк). У призначенні треба вказати «На ремонт».
Кров рятує життя
Обласна станція переливання крові завжди чекає донорів усіх груп крові. А перед святами потреба зростає, бо через вихідні запаси швидше вичерпуються.
«Ми намагаємося забезпечити всі групи крові. Але передбачити, якої групи завтра забракне, не може ніхто, – говорить заступниця головного лікаря станції Ірина Федик. – Якщо всі групи є в повному обсязі, то можна здавати плазму, вона також зараховується як донорство. Щодня здавати кров приходять десь 30-40 людей. Але це переважно адресні донори, які хочуть допомогти рідним чи знайомим на лікуванні».
Цільну кров нікому не переливають, її розділяють на компоненти. З однієї дози можна отримати еритроцити і плазму, а також тромбоцити і відмиті еритроцити. Отже, одне донорство може врятувати аж чотири життя. Запаси крові містяться у спеціальних холодильниках.
У центрі користуються одноразовими голками і контейнерами, тож заразитися чимось тут неможливо – це дивний міф. Стати донором можуть люди від 18 до 60 років, вагою від 55 кг, які не мають серйозних хронічних захворювань, не хворіють на наркоманію чи алкоголізм.
На кілька місяців забороняють донацію після ГРВЗ і грипу, на рік після татуювання, пірсингу, операції та аборту, пологів, а також на три місяці після закінчення лактації. 10-14 діб треба перечекати після видалення зуба, різних щеплень, медикаментозного лікування і через п’ять днів після закінчення менструації. 48 годин перед донацією не можна пити алкоголь, а дві години – курити. Перед тим треба добре виспатися і з’їсти легкий сніданок.
Обласна станція з переливання крові працює з 08:30 до 15:00 у будні, кров беруть до 14:30. Після процедури донору видають 75 грн на харчування й довідку про два вихідні дні, які, за законом, зобов’язані забезпечити роботодавець чи університет.
Дітям на здоров’я
Різдво – особлива причина допомогти фінансово тим, у кого свята несправедливо забрала хвороба. Особливо шкода дітей, чиє дитинство перетворилося на боротьбу з онкозахворюваннями. Гроші найкраще перераховувати напряму батькам або в благодійні організації та не вестися на сльозливі голоси прохачів у автобусах.
Усіх дітей, які потребують допомоги, ми не згадаємо, тут лише кілька. У ЗМІ та соцмережах часто з’являється нова інформація про прохання допомогти, лише було б бажання.
П’ятирічний Максим Атаманюк хворіє на ДЦП і спастичний нижній парапез, він не може самостійно ходити. Операція у США коштує 55 000 доларів, дорога і проживання – ще 10 000 доларів. Залишається менше місяця, щоб заплатити всю суму, а поки зібрали лише третину. Гроші можна перерахувати на карту Приватбанку батька – Андрія Атаманюка: 4149 4390 1176 2493.
Десятирічна Оля Яцишин лікується від раку крові в обласній дитячій лікарні й батькам дівчинки не вистачає грошей на лікування. Недавно для Олі збирали кошти на борщ-батлі у палаці Потоцьких. Гроші можна надіслати мамі – Ліні Демчук: 4149 4991 3688 1651.
17-річний Михайло Клапчук із Коломиї має онкозахворювання – лімфому Беркіта четвертої стадії з ураженням кісткового мозку, вроджену ваду серця, гепатит А+В, а також цироз печінки. Допомогти можна на карту Приватбанку мами хлопця Світлани Клапчук: 5168 7573 2401 0166.
Допомога поруч
Варіантів допомогти – багато. Хоч уже й пройшли часи, коли бійці потребували одягу, взуття та продуктів, гроші завжди знадобляться.
«Кошти потрібні, щоб купити великі речі, наприклад, кабель або генератор. Зараз ще треба ліки від простуди, – говорить керівниця ГО «Громадська ініціатива Галичини» Леся Качурова. – Інколи люди приносять шкарпетки, солодощі, діти розмальовують пряники, ми це передаємо на схід».
Приносити все можна у «Громадську ініціативу Галичини» на вулицю Довгу, 26. Перед тим зателефонувати: 050 373 8780.
У «Карітасі» є можливість адресної допомоги сім’ям у складних життєвих обставинах.
«Ці люди часто потребують елементарних речей: продуктів, одягу, постільної білизни, – каже директорка «Карітасу» Наталія Козакевич. – Люди можуть познайомитися, поспілкуватися та допомогти, відповідно до потреб. Серед цих сімей є такі, що мають малесеньких дітей, сироти з опікунами, важкохворі».
Щоб отримати контакти такої сім’ї, треба звернутися за телефоном: 068 322 49 77 або 095 024 62 16.
Крім того, не варто забувати про хвостатих друзів, покинутих людьми. Благодійна організація «Дім Сірка» завжди потребує грошей на лікування та утримання собак. Гроші можна перерахувати на картку Наталії Когут: 5169 3305 1534 9451.
Із найпростішого: поділитися з іншими кавою. Акція «підвішена кава» прийшла з Європи і ще недавно була доволі поширена у франківських закладах. Суть у тому, щоб оплатити каву, а офіціант повісить на стіну напис «кава», щоб хтось менш заможний зміг її випити безкоштовно. Наразі така акція є у кафе Manufactura. Тут розповідають, що «підвісити» можна будь-що з меню, але найчастіше відкладають американо.
А найлегше – просто подивитись навколо й подумати. Може, допомоги потребує самотній сусід, або власна бабуся просто зачекалася дзвінка?
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.