У четвер, 28 листопада, «Еко-Варта Дністра» підбила підсумки піврічної роботи.
Волонтери ставили собі за мету – очистити береги Дністра від сміття. Чи вдалося це їм, знає Репортер.
Натхнення не позичати
Проєкт «Еко-Варта Дністра» громадська організація «Гірський рятувальний центр» почала реалізовувати у червні цього року, отримавши грант від Івано-Франківської обласної ради. За пів року зробили дуже багато, хоча спершу думали обмежитись двома екоакціями.
«На початку року обласна рада оголосила конкурс на підтримку малих проєктів громадських організацій, і «Гірський рятувальний центр» подав заявку, – розповідає волонтерка ініціативи «Еко-Варта Дністра» Наталія Гасюк. – Отримати грант було нескладно, бо, крім нашої, було лише 13 заявок. Нам виділили 40 тис грн, з умовою співфінансування – 20 % від вартості проєкту. Насправді для такої ініціативи це небагато».
За її словами, роботи було багато, тож бракувало не тільки грошей, а й часу. Єдине, з чим не було проблем, так це з бажаючими допомогти. Загалом «Гірський рятувальний центр» отримав 60 заявок від людей, які вирішили стати волонтерами. Хтось хотів збирати сміття біля річок, хтось – прибирати туристичні маршрути, а хтось – шукати туристів, що загубилися.
«На щастя, у нас в команді є люди, які просто живуть Дністром, – каже Гасюк. – Лише приходить субота, а вони питають: «куди їдемо тепер?». Ці люди збирали цілі причепи сміття та сортували його. Наприклад, наші волонтери відсортовують пластик – кришечки, ємкості від шампунів та побутових засобів, щоб потім переробити їх на лавочки, бруківку, вказівні знаки».
З червня по листопад активісти прибрали більше десяти локацій – прибережних територій Дністра в Галицькому, Городенківському, Тисменицькому і Тлумацькому районах. Крім того, прочистили 15 км стежок вздовж водоспадів і потоків до Дністра, Одаївського карстового комплексу.
Читайте: Українські програмісти створили безкоштовний екододаток, – запрошують взяти участь у тестуванні
«Також, в рамках проєкту, ми створили онлайн-карту, де позначили стихійні сміттєзвалища, облаштовані місця відпочинку, небезпечні маршрути тощо. Її можна знайти на сайті ГО «Гірський рятувальний центр» (https://mrc.if.ua), – розповідає волонтерка. – Та найголовніше – нам вдалося згуртувати людей. Далі будуть інші проєкти, більш масштабні. Роботи вдосталь, а натхнення нам не позичати».
Якось підсвідомо
Окрім волонтерів, підтримувати «Еко-Варту Дністра» взялося обласне комунальне підприємство «Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича». Саме його працівники вишукували ділянки, які потрібно прибрати.
«Спочатку ми організовували невеликі рейди – дивилися, де є проблемні зони, стихійні сміттєзвалища, – пояснює керівник підприємства Михайло Ковтун. – Зрозуміло, що таких місць дуже багато, а ресурсів в нас мало. Тоді й з’явилася ідея створити онлайн-платформу, де кожен може допомогти, зробивши лише кілька фото чи позначити проблемні місця. А далі ми визначаємо, як багато там сміття, чи потрібно робити велику толоку, чи ми самі в силах прибрати».
Насправді організувати людей на масштабну екоакцію теж завдання не з легких: треба спершу анонсувати подію, організувати доїзд та харчування волонтерів, вивести сміття.
«Також, після кожного прибирання, ми встановлюємо інформаційні знаки, повідомляємо, що ділянка чиста і сміття за собою потрібно збирати, – говорить Ковтун. – Бо є люди, які приходять на річку на дві-три години посмажити шашлик і випити алкоголю, та під враженнями залишають після себе гори непотребу. Ми ж, під час екскурсій по басейну Дністра, разом з туристами те сміття збираємо. Це вже якось підсвідомо виходить».
Михайло Ковтун розповідає, що зазвичай приїжджі більш активні, ніж місцеві мешканці. Тому працівники парку взялися організовувати еколого-освітні зустрічі та розповідати людям, що про довкілля треба дбати.
Читайте також: У 2019 Прикарпаття заробило на туристах майже 6 млн грн
«Люди не розуміють, що сміття, яке вони залишають після свого відпочинку, розкладається дуже довго, – каже чоловік. – Колись було більше органічного, тепер переважно пластик, який перегниває 200 років. А на отаких зустрічах ми пояснюємо, що через 10 років всі будемо купатися в смітті».
Спершу «виховні бесіди» проводили лише для жителів тих сіл, що межують з «Дністровським регіональним ландшафтним парком». Згодом вирішили, що говорити треба і з сусідніми громадами.
«Буває, що ми поприбираємо, а тут повінь – вода розливається і сміття стає ще більше, ніж було. Це вже вина тих людей, що викидають сміття в саме джерело, де починається річка. Тому мусимо розширювати «коло спілкування», налагоджувати зв’язки», – каже Михайло Ковтун.
Звісно, прибрати все і всюди неможливо. Але цілком реально прибрати за собою. Треба лише взяти пакет, скинути туди весь непотріб, що залишився після відпочинку, і донести його до найближчого сміттєвого бака. Звучить не страшно, правда ж?
