На Urban Space Radio запустили серію подкастів, в яких дві героїні розказують, як їм вдається впроваджувати «зелені звички» у побут. Для чого це треба, як економити природні енергоресурси, як менше смітити тощо. Одна героїня живе в селі, а інша в місті, тому вийшло цікаве порівняння.
То де жити екологічніше, пише Репортер.
Кругове – то не лінійне
Подкасти (аудіорозмови) виходять у рамках проєкту «Впровадження підходів кругової економіки для творення життєздатного та стійкого Івано-Франківська», який робить платформа «Тепле Місто» у межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
«Мета цих подкастів – розказати, що таке кругова економіка, – говорить кураторка проєкту Марія Федорук. – Зараз у нас лінійна економіка, коли ми беремо ресурси, переробляємо, споживаємо та викидаємо. На сміттєзвалищах купа відходів, які не перегнивають і будуть лежати тисячоліттями та розпадатися на дрібні токсини й мікропластик. Будуть отруювати ґрунтові води, землю».
За словами Марії, теорія кругової економіки народилася ще на початку 1990-х. До прикладу, у скандинавських країнах свідомий вибір і кругова економіка – це вже звичне. В Україні поки цього нема. Агенти змін є, але ще не вистачає цієї критичної маси, аби відбувся переворот.
Марія пояснює, що кругова економіка – це коли ми раз взяли природні ресурси та запускаємо їх по колу. Тобто використовуємо якомога більше разів і при цьому витрачаємо якомога менше енергії, ресурсів.
«Кругова економіка – це не тільки про виробництво і промисловість. Її можна і треба використовувати вдома, – впевнена Федорук. – Наприклад, повторно використовувати речі, ремонтувати їх, користуватися спільно тощо».
Читайте також: Війна з пластиком. В Україні продавців штрафуватимуть за пакети – що з того покупцям
Тому перша серія подкастів і розрахована на те, аби в доступній цікавій формі розказати й показати, яким чином впроваджувати принципи кругової економіки, як стати агентами змін, з чого почати, де б ви не жили – у селі чи в місті.
Село, місто, екологія
На сайті Urban Space Radio вже можна послухати п’ять випусків про те, як факт-чекерка (людина, яка у ЗМІ перевіряє факти) Настя впроваджує «зелені звички» у Києві, а фермерка Аня – у селищі Згар на Хмельниччині. До маленького селища дівчина переїхала з Харкова рік тому.
Подкасти “Свідомі вдома” можна послухати тут
Марія зауважує, що ці подкасти не тільки для початківців, а й для людей, які хочуть поглибити свої знання. Адже героїні наводять дуже багато цікавих фактів, навичок, адже «зелені звички» практикують давно.
Марія Федорук теж робить це з 2014 року. Тоді вона доєдналася до програми «Стале домогосподарство» – це міжнародний освітній рух. Україна була 23 країною, яка доєдналася до нього. У багатьох містах, зокрема й у Франківську, створювалися екологічні команди, які вчилися сортувати сміття, економити воду й таке інше. Марія каже, це її настільки затягло, що «зелене хобі» стало її професією. Нині вона – економіст-еколог.
До теми: Сміття та гори. Що робити з переповненими полігонами на Прикарпатті (ФОТО)
Героїні подкастів розповідають про плюси й мінуси життя у місті чи на селі, де екологічніше, де дешевше. Забіжимо наперед, але більшість думає, що в селі простіше жити «зелено», але виявилось, що це не зовсім так.
Отож, про що можна послухати? Перший випуск присвячений ефективному використання їжі, адже за статистикою близько третини харчів у світі опиняється на звалищах. Найчастіше викидають молочні продукти. Тож Аня з Настею на власному досвіді розбираються, як планувати покупки, як складати меню на тиждень і готувати без відходів.
Фермерка Аня сама вирощує овочі на городі. Щось вдається, а щось ні. Героїня стикається із справжнім випробуванням, адже у сільському магазині вибір продукції обмежений, тому ти не те, що не можеш вибирати з упаковкою чи без – ти просто береш те, що є.
Не просто виявилося й Насті у столиці. Хоч у супермаркетах є все, але дуже мало виробників звертають увагу на шкоду свого пакування на довкілля. У подкасті вона розповідає, як обирати продукти, на що звертати увагу.
До прикладу, ходити в магазин зі своїми торбинками, купувати продукти в тій упаковці, яку можна переробити. Якщо підійти правильно й раціонально, то можна суттєво зекономити, бо не купуєш зайвого, а ще схуднути й добре почуватися, бо в меню нічого шкідливого, їжа здорова та збалансована.
Важливою є тема енергозбереження. Наприклад, скільки можна заощадити, якщо просто не забувати вимикати світло у порожній кімнаті. До речі, у селі комунальні послуги, особливо світло, виходять значно дорожчими, ніж у місті.
Усі думки, висновки чи рекомендації належать авторкам цього подкасту і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції
Люди змінюються
Крім того, до кожного епізоду героїні мають завдання на тиждень. Вони ведуть щоденник і записують, що їм вдалося зробити, а що ні. От, одне із завдань – перевірити всі свої побутові засоби для чищення, косметику, засоби гігієни – наскільки вони дружні до довкілля. Ці розповіді надихають слухача зробити таку ревізію і в себе.
Марія Федорук розказує, що сім років тому, коли вона починала свідоме домогосподарство, знайти альтернативу й товари, якими можна замінити одноразові речі, було дуже складно. На прилавках було не так багато засобів, безпечних для довкілля, до прикладу, безфосфатних порошків. Нині ж, каже, усе змінюється.
Читайте: Склей собі ратушу. Як малі франківці з батьками можуть погратися в архітекторів (ФОТО)
«Ще однією метою подкастів є показати, що ми, споживачі, є частиною економіки і ми також можемо впливати на виробника й на контролюючі органи, – говорить Федорук. – Від нас дуже багато залежить. Зараз великі корпорації намагаються показати, наскільки вони «зелені». Все через те, що люди почали впливати своїм попитом. Люди змінюються. Це наша нова реальність, за якою ми вже живемо, але не всі до кінця усвідомлюємо ці зміни. Коли ти слухаєш цей подкаст, то розумієш, що насправді світ змінюється, і скоро такими будуть усі. Інакше просто не буде. Ми мусимо до цього перейти, бо не будемо звідки брати нове».
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.