Це відновило вільну течію струмка Лостунець до Чорного Черемоша територією Національний природний парк «Верховинський».
Кляузу (греблю) збудували 140 років тому для сплаву кругляка в долину і вона не використовувалась вже більше 50 років. Гребля перешкоджала міграції риби, зокрема червонокнижної форелі струмкової. Риба не могла піднятися у верхів’я струмка на нерест, інформує Еспресо Захід, пише Репортер.
Як результат постраждала популяція ведмедів, які харчуються фореллю, а видра і норка європейська взагалі пішли з цих місць. За спостереженнями спеціалістів Верховинського парку вже на другий день після повернення проточності форель пішла вгору по течії на нерест. Згодом очікують на повернення інших тварин.
«WWF розпочав програму «Вільні річки України» у басейні Чорного Черемошу, тому що це наш річковий «золотий запас», поки ще чиста вода та є реальна можливість повернути рідкісні види в локальні екосистеми. Це перший крок до відновлення українських водних екосистем. Річки з вільною течією допоможуть нам пом’якшити вплив зміни клімату та попередити посухи», — зазначила еколог, керівниця практики «Вода» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ольга Денищик.
За їїсловами, дослідження річок та потічків лише басейну Черемошів та Питули виявило понад 12 штучних перешкод, які є не функціональними та порушують водозабезпеченість території. Саме такі, вже непотрібні людям споруди необхідно виявити на всіх річках України та відновити вільний рух води.
Партнер проекту у Карпатах — Національний природний парк «Верховинський», який розташований у найбільш віддаленій та важкодоступній частині Українських Карпат.
«На території парку, у верхів’ях Чорного та Білого Черемошів, знаходяться залишки п’яти гідротехнічних споруд, які в тій чи іншій мірі стали штучними бар’єрами для міграції риб. Тому втілення такого природоохоронного проєкту разом зі Всесвітнім фондом природи отримало всебічну підтримку з нашого боку», — відзначив директор Національного природного парку “Верховинський” Михайло Нечай
Програма «Вільні річки України» реалізується завдяки WWF-Нідерланди, які організували збір коштів у Європі на підтримку перших проєктів у Карпатах. За сприяння Міністерства охорони довкілля та природних ресурсів, Національного агентства водних ресурсів України, Верховинського та Гринявського лісгоспів.
