Тут можна малювати, ліпити, кататися на спеціально обладнаних велосипедах, роликах та скейті, вчитися музики й театральному мистецтву.
Такий дуже потрібний простір відкрили днями на вулиці Бандери. Відкривали з кульками, піснями, іграми та символічним майстер-класом. Особливі діти розмальовували собі ангеликів. Хто як хотів і як умів, аби ці кольорові статуетки стали їхніми оберегами, пише Репортер.
Відкриття такого центру – це спільний проєкт. Лесі Антонюк, власниці магазину «Веломафія», яка вже рік займається проєктом «Друге життя», тобто переробляє велосипеди, ролики, скейти під дітей з різними нозологіями. А також Марії Червак – керівниці громадської організації Об’єднані любов’ю. Інклюзивна група. Марія та її організація вже багато років опікуються сім’ями, де є діти з інвалідністю.
До війни вони займалися у невеликому приміщенні – у Просвіті. Зараз там волонтерський штаб, тому проводити заняття стало неможливо.
За словами Марії Червак, для дітей та їхніх мамів заняття дуже й дуже важливі. Каже, місячна перерва їхніх занять звела нанівець два-три роки реабілітації.
Про свій окремий простір вони мріяли роками. І нарешті, незважаючи на війну, тепер мають свій безпечний простір, де є велика територія і тут будуть удосконалювати та розширювати свою роботу. Приміщення має укриття в разі тривоги.
За словами Марії, організація з дітьми заселилися у цей простір завдяки Лесі Антонюк, яка своїми силами орендує його для занять.
Саме вона буде проводити велоуроки двічі на тиждень. Пані Леся своїми руками переробила ролики, скейти, самокати та велосипеди спеціально під дітей з ДЦП, аутизмом тощо.
Ви більше ніде такого не побачите, – говорить Антонюк. – Це все мої ідеї. Все для того, аби дарувати дітям емоції і також з реабілітаційною метою.
Читайте більше про Лесю Антонюк та як народився її проєкт: Друге життя. Франківка Леся Антонюк переробляє старі велосипеди для особливих дітей (ФОТО)
Також два дні на тиждень у центрі будуть проводити різноманітні майстер-класи. Інші два дні на тиждень з дітьми працюватиме дипломована психологиня та арттерапевтка. Вона буде проводити різні заняття на основі ігор.
Також тут будуть заняття на тренажерах, театрально-музична студія, творча майстерня сувенірів та етно-ремесла.
Вона діє, і ми вже відправили сувеніри для наших друзів у Польщу – на знак подяки за те, що вони надсилають нам допомогу, – розказує Марія Червак. – Це вишивані писанки, аби якраз до свята. Вони у захваті й дивуються, як нам, попри все, вдається і таке робити.
Ще Марія розказує про дуже важливий напрямок – клуб за інтересами батьків інклюзивної групи.
Це окремо відпочинок для наших мам, – пояснює Червак. – Вони дуже цього потребують. Це потрібно не тільки для інклюзивної групи, але й для всіх, хто буде до нас приходити.
Крім усього переліченого, вони є й волонтерським штабом. Отримують гуманітарну допомогу з різних куточків світу – від друзів із Франції, Італії та Польщі.
Також «Об’єднані любов’ю» організували кільком сім’ям з важкими дітками переїзд до Польщі та Німеччини.
Ми налагодили чітку співпрацю з польськими друзями, які нам відправили ліки, що дуже потрібні для аутистів, для дітей з ДЦП та іншими нозологіями, – говорить Марія Червак. – Ліки дуже дорогі, кілька тисяч доларів. Зараз ми чекаємо ці ліки від друзів, які склалися і переслали нам.
Допомогою вже скористалися кілька сотень сімей. Це люди, які переїхали до Франківська, а також особливі родини, що перебувають у гарячих точках. Їм відправляють адресну допомогу.
За словами Марії, до них щоденно доєднуються три-чотири сім’ї. Понад 80 сімей переселенців уже скористалися допомогою. 30-40 дітей приходять на майстер-класи, з них десять – особливі.
Центр працює щодня. До обіду – роздача допомоги, а з 15.00 до 19.00 – заняття для дітей.
Також усі деталі ви можете узгодити за телефонами: 067 467 42 42 та 067 389 63 63
Усі небайдужі також можуть підтримати діяльність центру. Потрібні харчі – різні закрутки, крупи, макарони. Також, якщо у когось вдома без діла роками стоять ролики, скейти чи велосипеди – приносьте.
Леся Антонюк знайде їм застосунок. і дітям буде радість.
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.