«Geographical Indications in Ukraine/Географічні зазначення в Україні» повідомили, що гуцульська овеча бриндзя наближається до отримання статусу українського PDO (protected designation of origin / захищеного позначення походження)
Найвідоміший сир українських Карпат – бринза (або бриндзя), традиційний продукт вівчарства, що для жителів гірського краю завжди був однією з головних складових продуктів харчування. “Білим золотом Карпат” називають гуцульську бринзу. Заради того, щоб спробувати смачні сири, до Закарпаття та Прикарпаття щороку приїжджає багато туристів. Depo.Закарпаття зібрав кілька цікавих фактів про бринзу.
Слово бринза запозичене з румунської мови, де воно означає сир взагалі. Бринза – важливий продукт румунської, болгарської, української кухні. Вона – частина багатьох овочевих страв. З бринзою готують пироги, вареники. Подають до м’ясних страв, з нею п’ють чай, часто використовують у вигляді закуски.
Бринза – найулюбленіша їжа верховинців, обов’язковий компонент для понад 30 страв, звичайно що всі знають про банош з бринзою, чи салат з бринзою.
Легенда свідчить, що бринза народилася на Сході, там сир з’явився близько 7000 років тому. Мимовільним винахідником бринзи вважають аравійського купця Канана. Походження бринзи дуже нагадує нам багато інших «сирних» історій.
Коли Канан вирушив у дорогу, він взяв із собою молоко, налите в бурдюк зі шлунка вівці. Пройшов кілька кілометрів, вирішив перекусити, відкрив бурдюк, а там виявилася рідина і білий щільний згусток. Купець спробував це «новоутворення», і воно виявилося дуже смачним. Потім бринза проникла в Європу. Тривалий час у Київській Русі вона була єдино відомим сиром і популярним продуктом. У літописах згадується, що данину з русичів іноді брали сирами.
Читайте Рахиня пахне сиром. Неподалік Долини Ігор Небилович тримає козячу ферму й займається сироварінням
Бринза наділена життєдайною енергією, яка потрапила до неї із соком понад 60 лікарських трав, що збагачують флору Карпат. Вона містить велику кількість білка, амінокислот, жирів та вітамінів. Поживні речовини бринзи практично повністю засвоюються організмом людини, завдяки її консистенції. В ній багато кальцію, який легко засвоюється організмом. Бринза нарівні з верховинською яфиною покращує зір, покращує мікрофлору шлунку, додає енергії і бадьорості. А ще підвищує імунно-захисні функції, збагачує організм кальцієм та іншими мінеральними добавками.
До теми: Село живе сиром і бджолами: один день у справжніх ґаздів (ФОТО)
Бринзу в Карпатах називають «гуцульська віагра», оскільки вона підвищує загальний тонус організму і сприяє підвищенню потенції чоловіків. Бринза має низьку калорійність – всього 260 калорій, так що жінки, які хвилюються за свою фігуру, можуть спокійно насолоджуватися цим продуктом, його зараховують до дієтичних.
Приготування бринзи – справжнє священнодійство. Споконвіку незмінними залишаються основні компоненти бринзи – свіже овече молоко та закваска, так званий кляґ, добутий зі шлунку молочного ягняти. Технологія виготовлення бринзи передбачає скисання нагрітого молока з закваскою, з подальшим його збиванням так званим дерев’яним жбаталовом та формуванням соковитих грудочок, які розміщують в чисте полотно та підвішують, щоб стекла рідина. Процес виготовлення тривалий, потрібні знання, уміння і, звичайно ж, у кожного вівчаря свої секрети. Та є один спільний – займаються цим виключно чоловіки-вівчарі. Вони кажуть: «Бринза схожа на жінку, дуже ніжна, тому щоб її приготувати, потрібні чоловічі руки».
Справжня гуцульська бринза розсипчаста і солена, а не пружня і волога як у магазинах. Те, що продається в магазинах – це швидше просто гуцульський сир, саме так він і виглядає.
Гуцульська овеча бриндзя впевнено наближається до набуття статусу українського PDO (protected designation of origin / захищеного позначення походження). Міністерство економічного розвитку та торгівлі України завершило експертизу заявки і опублікувало її для забезпення ознайомлення будь-якими особами та можливості для подання заперечень.
Гуцульській овечій бриндзі залишилося «зріти» ще півроку, після чого святкувати завершення реєстрації в Україні. Ну а потім – визнання в Євросоюзі і відкрита дорога на європейський ринок для унікального українського продукту.
