Нардепи пішли війною на ворожок і магів – законопроект про заборону реклами різних цілителів пройшов перше читання. Схоже, різного роду цілителі та віщуни – це саме ті вороги, які можуть об’єднати навіть політичних опонентів.
Послуги з поповнення рахунків усіх мобільних операторів можна отримати… безпосередньо у щитку телефонного зв’язку на початку вулиці Мельника в Івано-Франківську. Принаймні, так заявляє реклама, наклеєна на щитку. Більше там нічого нема – жодних координат чи вказівників. Тож куди звертатися, коли раптом на мобілці закінчилися гроші – незрозуміло. Хіба що бери відкривай щиток і поповнюйся. Без комісії.
«Жив собі хлоп гарненько, аж доки не поселилися в нього злидні», – говориться в казці. Є навіть рецепти, як позбутися тих злиднів: хитрощами, музикою чи заманити у банку, закрити та викинути. Ну хто ж не дивився веселий мультик про злиднів, де вони з’являються тільки у заздрісників. А ось і портрет: маленькі бруднющі чоловічки у лахмітті.
Він народився на Прикарпатті, у нас йому ставлять пам’ятники, його іменем називають вулиці. Нас самих часто називають бандерівцями, а обрані нами ж депутати – у більшості свій – готові до хрипоти у голосі відстоювати його право на звання героя. А що за стереотипами? 15 жовтня річниця смерті Бандери. Цікаво, що знають про вбивство Провідника і люди на вулицях, і люди в кабінетах.
Важко повірити, але іноді у смітнику можна знайти навіть шкільні підручники. Так, незважаючи на нинішній дефіцит навчальних книг, цього понеділка серед білого дня з невідомих причин в урні для сміття у Меморіальному сквері опинилися чотири підручники для 10-11 класів.
Чому нинішня Івано-Франківська міська рада — втім, як і попередні — просуває на посади не за фахом, а за політичною ознакою?
У селищі Войнилів Калуського району не вщухають розмови про долю місцевої лікарні. Люди очікують закриття терапевтичного відділення, бояться скорочень. У селах, які обслуговує ця лікарня, скликають позачергові сесії – кажуть, просто так її не віддадуть.
На фото – пішохідний перехід по вулиці Північний бульвар ім. Пушкіна. З обох сторін він впирається у газони на тротуарах. Нанесли цю «зебру» зовсім недавно – перед Днем Незалежності, коли у Франківську фарбували та підфарбовували практично все: від стовбурів дерев до бордюрів тротуарів, оновлювали й дорожню розмітку. Пішохідний перехід, звісно, річ потрібна, не менш шляхетним є бажання оновити місто. Але ж навіщо тулити тую «зебру» абияк – щоб було?
У селі Вилки Калуського району місцеві мешканці забили на сполох. У потічку Велипунець, який протікає неподалік села і повз свиноферму ТзОВ «Даноша», отруїлася риба.
На фото – будинок на вулиці Гарбарській, 14. І цього разу – будинковий номерний знак. Догори ногами абияк причеплений за допомогою трьох величезних цвяхів. І нічого ніби страшного, так – прикольна дрібничка. Бо ж не на Білій хаті висить і не на Ратуші, правда? Але ж, погодьтеся, дуже цікаво, в якому стані перебували «фахівці», котрі чіпляли цю табличку.
Що ж насправді ховається за високими мурами палацового комплексу на Шпитальній, та яке майбутнє готують йому власники?
Як відомо, перевернутий державний прапор здавна вважався символом біди. І якщо десь у так званих «несвідомих» регіонах таке ще можна було би пробачити, то у суперпатріотичному Івано-Франківську споглядати неправильно причеплений синьо-жовтий прапор – аж дивно.
У вівторок на Вічевому майдані відбулося відкрите засідання депутатської комісії з питань духовного відродження, освіти, культури, молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міськради. Нагадаємо, про проведення таких звітів депутати проголосували в середині липня. Тоді секретар міської ради Руслан Марцінків обіцяв, що громаду міста обов’язково про них проінформують. Проте, масово цього так і не зробили.