Обидві бюджетні сесії минулого вівторка розпочалися з того, що франківські пластуни напередодні Різдва принесли депутатам «Віфлеємський вогонь миру». Далі – пластуни колядували під гітару. Зважаючи на велику любов нині провладної в обох радах «Свободи» до «Пласту» виглядає, що тепер українських скаутів ми зустрічатимемо все частіше. Може це й не зле…

У селі Добринів на Рогатинщині живе хлопчик Андрійко. Йому три рочки. І його дуже пильнує мама – аби не впав, не вдарився. Звісно, мами пильнують усіх малюків, але Андрійкова – особливо. Тому що навіть маленьке поранення, що в решти швидко загоюється, для її сина може стати катастрофою.

Рік, що минає, запам’ятається подвійними виборами, суцільними обіцянками та невиправданими очікуваннями. Зрештою, обіцянки були завжди, до розчарувань усі звикли. Проблем не меншає – і нових, і зовсім уже «бородатих», які давно потребують вирішення. А раптом наша влада, заклопотана чимось іншим, їх просто не бачить? Спробуємо трохи допомогти. Отже, відзнаку «Золотий будяк» за антидосягнення отримують…

Ось таку оказію спостерігав «Репортер» у Івано-Франківську на стометрівці. Машина від одної мережі алкогольних магазинів розвозила спиртне по барах та кафе. А попереду автівки йшли, бігли та стрибали половинки лимончиків.

Ще трохи – і Новий рік. Це свято, як і кожне, має свої атрибути – ялинка, шампанське, салат олів’є… Чому ж саме ці речі стали традиційними та чи можуть вони мати якийсь інший «несвятковий» ефект?

А дороги латати треба – так можна продовжити заголовок. У вівторок, івано-франківські комунальники латали чисельні дорожні ями на вулиці Ребета. Вже точно – як сніг на голову. Температура була плюсовою, сніг утворив болото на дорогах. Дивно, але це не спинило ремонтників. Вулицю якось там латали, робітники не мерзли – напевно, це головне.

Купівля помешкання – одна з найважливіших справ у житті багатьох людей. Саме тому з цією подією пов’язано безліч запитань, вагань та сумнівів. І хоча процес сам по собі виглядає надзвичайно просто – прийшов, побачив і купив – насправді все значно складніше.

У переддень свята Миколая всі згадують про благодійність. Дехто лише раз на рік задумується про те, що не всі діти можуть отримати в цей час подарунки. Але ж у своєму маєтку біля Косова святий Миколайко живе цілий рік, тому, мабуть, і благодійникам, і державі треба пам’ятати про доброчинність теж цілорічно.

Кожного, хто заїжджав до Івано-Франківська з боку Тисмениці, завжди радо вітали великі літери, що складалися в назву міста. Гості точно знали, куди потрапили, а франківці раділи, що вже вдома. Нещодавно напис пошкодили – чи то сильний вітер, чи то якісь вандали. Тепер там немає літери «Р» – вона валяється поруч на землі, майже засипана снігом.

Протягом чотирьох днів в області гостювала делегація зі східних областей України. Шістдесят візитерів із Дніпропетровщини та Донеччини прибули на Прикарпаття у рамках проекту «Схід-Захід» та на запрошення голови ОДА Михайла Вишиванюка.

Кожного дня людство перебуває у стані постійного наукового й технічного пошуку. Винахід чогось нового дивує тільки на початках. Бо дуже скоро теє досягнення сучасної науки адаптується в побуті, роблячи наше життя комфортнішим і зручнішим. Як результат – багато хто з нас не уявляє свого життя без речей, про які люди ще й гадки не мали 20-30 років тому.

Йдучи взимку вулицею, рідко підіймеш голову догори, бо треба уважно ступати слизкими тротуарами. Та якщо іноді зупинятися та роздивлятися будівлі Івано-Франківська, можна підмітити багато цікавого, а часом навіть дивного.

Українці ще добре не оговталися після хвилювань, що принесло прийняття Податкового кодексу, а на верхах вже наповну говорять про новий – Житловий. Що ж обіцяє цей документ?

Проблема бродячих собак – вічна. Куди не звертайся – всі знизують плечима. А собачки й далі розгулюють по місту чисельними зграями, наводячи жах на івано франківців. Але куди ж їм бідолахам подітися? На днях ми спостерігали цікаву картину. В центральній частині міста, під торговим комплексом «Мальва», з півдесятка собак облаштували собі притулок – примостившись зграєю на вже порожньому літньому майданчику.

Зовсім недавно вступив у силу Закон України №2608-VІ щодо «обмеження державного регулювання господарської діяльності». Ініціював його президент Віктор Янукович, він його, звісно, і підписав. Цей документ покликаний зняти чимало обмежень, зокрема, відмінити ліцензування для турагентів. Хоча багато представників туристичного бізнесу висловлювалися проти нововведення. Мотивація змін ніби позитивна – відміна ліцензування спростить роботу, активізує конкуренцію. Та нема вимог – нема й відповідальності. Чим жертвує ринок турпослуг і хто захистить українського туриста?