«То хвороба. Сам подивись, градусники висять на кожному обміннику. Гривня хвора, як і вся економіка України. Але лікувати її мають уже не терапевти, а хірурги – рішучі, розумні, чесні хлопці. Майже такі самі, як воюють на Донбасі, але в піджаках. Треба різати пухлини та зашивати дірки, а не шукати пілюлі!».

Тимчук зазначає, що найбільш складна ситуація зараз – на Маріупольському напрямку.

Недарма кажуть, що обличчя у війни – не жіноче. Та й чи є воно в неї, те обличчя?

Про те, що їм довелося пережити, люди з Донбасу розповідають без зайвих емоцій, спокійно, ніби то було не з ними.

Нечастий випадок – у Франківську судять чиновника. Колишні підлеглі звинувачують його у корупції та кажуть, що він поводився в установі, як у приватній лавці.

Франківські військові, 16 родин, уже четвертий рік не можуть заселитись у квартири, які їм ще у 2012 році придбало Міноборони. Замість ордерів і ключів – суди. Міністерство судиться з забудовником, мовляв, квартири не відповідають державним будівельним нормам (ДБН) – низька стеля…

Минулого тижня на Прикарпаття приїхали школярі з Лисичанська. Їх привезли сюди волонтери, аби діти хоч трохи відпочили від щоденних пострілів і тривоги. Гостей розселили по родинах. Про війну, Донбас і дружбу розповідають діти із прифронтового міста

Один пакет борщу «Бандерівський» нагодує з десяток бійців. Звісно, наших. Навіть на етикетці чітко написано: «Москалям не пропонувати! УКРОП негативно діє на сепаратистів».

Замість каплички у Меморіальному сквері Івано-Франківська архієпархія УГКЦ хоче побудувати більшу церкву та присвятити її «Героям українського народу».

Днями в Івано-Франківську відбулося громадське обговорення генерального плану міста. Як розповів директор департаменту архітектури та містобудування Володимир Гайдар, до Франківська включать п’ять прилеглих сіл

Перша година. Коридор військ­комату майже порожній. Навпроти кабінету № 9 ще стоїть один чоловік – не худий, лице молоде. Він увесь час пропускав усіх наперед.

Ми помолилися, повечеряли і почали колядувати, як годиться. З нами був власник ресторану, старший чоловік, і у нього просто покотилися сльози. А офіціантка, яка нас обслуговувала, десь вибігла ридати на кухню.

Жіночий погляд на війну не може бути відстороненим…

Одне вже слово «Росія» у багатьох українців зараз викликає роздратування. Чому – пояснювати не треба. Франківці борються і в тилу. Хто як. Найпростіше – бойкотувати все російське – товари, банки, заправки. Однак, тут не все так просто…

Антон Боєв відстоював Майдан, згодом пішов добровольцем у батальйон «Донбас». Потрапив у кільце Іловайська, пробув у полоні чотири місяці. Повернувся у рідний Франківськ – з переламаними ребрами та щелепою, з кулею у нозі. І погодився поділитися своєю історією.