Категорія

Війна

Категорія

Хтось, може, скаже, що для країни це дрібниці, а головне — війна, корупція, інші важливі речі. Які нічні клуби, які нетверезі співи? Але ми не вважаємо це дурничкою. Які пісні співає молодь, так вона себе й ідентифікує. А з чого раптом ґвалт, зараз розкажемо.

“Найскладніше було себе поховати. Будучи живим, втратити життя. Варіанту, що ми вийдемо звідти живими, навіть у думках не було. Дзвонили до рідних, прощалися, — пригадує Василь Кузьмин. — Коли ховаєш себе заживо, тоді втрачається будь-який страх”

Здавалося б, під час Різдвяних свят треба пробачати всі образи й починати новий рік з чистою совістю. Але цього правила дотримуються не всі. А дехто навіть вважає, що це період, коли навпаки можна з легкістю когось обдурити, щось вкрасти. Тому, незважаючи на свята, роботи в поліції не дуже поменшало. В середньому за добу мають десь 400 викликів…

«Тут свят нема. Для мене головне зараз, що в мене вдома, — каже Андрій. — Радий, що рідні можуть спокійно святкувати, зустрічати Новий рік і Різдво. А я не можу, бо я на війні. Ми тут саме для цього — бережемо їхні свята».

Наприкінці 1866 року у львівській друкарні Корнелія Піллера вийшло видання із довгою назвою — «Галичанин, суспільний календар на рік панський 1867, який є роком звичайним, що має 365 днів». І була там стаття краєзнавця Антоні Шнайдера зі статистичним оглядом міст і містечок краю. ..

Сергій Батрамєєв з позивним «Август» побував у найгарячіших точках війни на Донбасі. Втратив чимало друзів і навіть потрапив у полон до терористів. Але готовий воювати далі. Каже, страшно лише з початку.

«Я був весь чорний. З вух, рота, носа —кров. Говорити не міг. Хлопці, коли мене побачили живого, почали плакати, — пригадує чоловік. — Вони ж бачили, як мене відкинуло в бункері. Думали, що я вже на тому світі. Та я й сам думаю, що вже там був».

Днями Україною прогримів шокуючий випадок. Мати залишила двох малюків замкненими у квартирі на дев’ять днів. Даниїл, якому не виповнилося ще двох років, через шість днів помер від голоду. Коли дітей знайшли, у його сестрички Ані вже почали відмовляти внутрішні органи. Усі ці дев’ять днів діти плакали, намагалися вибратися, та ніхто з сусідів чи родичів не бив на сполох… Чи могло б таке статися у Франківську?

«Нам колись розповідали про дію нейтронної бомби, яка знищує все живе і залишає тільки будівлі. То там так і виглядало. Порожнє місто з залишками людської цивілізації, — каже Сергій Мельник. — У полях гриби повиростали з шапками, як відра. А стебла пшениці гнулися від ваги колосків. Такого я в житті не бачив».

Лише канцелярія апарату міськ­виконкому щорічно на обслуговування комп’ютерної техніки та папір витрачала понад 285 тис грн. «Якщо додати ще інші структурні підрозділи і комунальні підприємства, то, думаю, сума складе точно більше півмільйона гривень. Ці гроші можна спрямувати на більш суттєві речі, ніж порошки, папір і ксерокопіювання», – говорить програміст.

Заяви Дмитра Сідлярчука про відмивання мільйонів у Снятинському будинку-інтернаті закінчилися тим, що його просто підірвали на власному подвір’ї. Що ж насправді ховається за стінами скандального закладу для дітей-інвалідів?