Фасади огородять сіткою на металевій рамі. Така собі охорона людей від пам’яток і пам’яток від людей: аби і будівлі видно, і перелізти складно. Попередньо управління капітального будівництва оцінило такий паркан у 400 тис грн.
“Якщо ця людина зайшла, то і я теж маю мати змогу туди зайти і потрібно це вимагати, – каже Щебетюк. – І це ніякі не особливі потреби, це нормально – мати змогу потрапити в будівлю, в яку можуть потрапити інші».
«Вже всі скучили за домашнім затишком, побутом, – говорить Михайло, чути, як затягує цигарку. – Пам’ятаю, коли демобілізувався, то волонтери з Лисичанська запросили до себе додому. Зайшов до хати й кажу: «Боже, я забув, коли фіранки на вікнах бачив».
Голова погрожував зброєю одному з місцевих депутатів, побив сина іншої депутатки, побив секретаря сільради й ледь не довів до інфаркту пенсіонерку.
«Єдине, що жаль за тим роком, – говорить Леся Качурова, – що такої згуртованості людей, як було на початках, не знаю, чи ще колись буде. А зараз людям треба нагадувати – війна не закінчилася, вона триває».
Святкові Архієрейські Божественні Літургії до Великодня пройдуть у трьох головних храмах Івано-Франківська.
Сотні пасок, кілограми ковбаси, хріну, літри вареників, голубців, святкові кошики та вербові гілочки повезли та ще повезуть волонтери з Прикарпаття бійцям на передову. Аби ті хоч трохи, на мить відчули домашнього тепла
Молодим здоровим хлопцям, які ще й поводяться доволі хвацько, переконати кілька дівчат чи пару «ботанів» нескладно у будь-якій «дискусії». Тут і кулаків не треба. Залишається сподіватись, що до фізичних аргументів таки не дійде. Бо то вже геть інша відповідальність.
Навесні у Франківську зійшов сніг, місцями асфальт, не встояли й фасади будинків. З відлигою посипалися штукатурка, ліпнина і навіть кавалки балконів. Добре, що обійшлося без жертв. Принаймні людських. Тим часом місто втрачає своє історичне лице.
“Найстрашніше, є багато тих, хто не лікується і їм в принципі фіолетово, бо не мають, що втрачати. Здається, кожен має сам дбати про себе. Але не у випадку з туберкульозом…”
Україна вперше взяла участь в Іграх минулого року – у Торонто. Звідти наші ветерани привезли 14 медалей.
Раніше на заводі було кілька сотень спеціалістів, тепер порожньо. З літа 2017-го працівників підприємства та філій перевели на триденний робочий тиждень. І найбільше це відчутно по зарплаті – середня не дотягує до 3 тис грн, і ту боргують…
Печеніжинська ОТГ об’єдналася на Прикарпатті ще у 2015 році. Нині це дев’ять населених пунктів і майже 18 тис мешканців. За цей час їхній бюджет зріс з 8 млн до 82 млн грн.
“Спершу ніколи не бачила, як привозять вантаж 200. Стою раз біля Княгинина, чую сирену. Не така, як поліція чи швидка. Ноги підкошуються, дерево обійняла, а перед очима машина з написом «Вантаж 200». Потім ще тричі бачила…».
Міжміські перевізники підняли ціни за проїзд. Мовляв, дороге пальне, запчастини. Пасажири обурені, влада розводить руками. Що далі?