Не зважаючи на карантин, сміття не меншає. Може навіть додалося. Наприклад, з дамби до карантину працівники КП “Благоустрій” збирали по 16 мішків сміття, то зараз буває й 20-25.
Ще на початку 2000-х один з очільників нафтової галузі Саудівської Аравії сказав приблизно таке: «Кам’яна доба не завершилася від нестачі каміння, так і нафтова доба завершиться задовго до того, як її припинять видобувати».
Учнів четвертих і дев’ятих класів звільнили від державної підсумкової атестації. Навпроти цієї графи у табелі писатиме «звільнений / -а від ДПА». А одинадцятикласники ЗНО писатимуть, але втратять цінні спогади про прощання зі школою та випускний.
…а міністру Арсену Авакову франківський міський голова явно заборгував за піар.
Чи не за кожним експонатом – трагічна історія. «Але не в цього хвостовика, – уточнює Паляниця, демонструючи сріблясту залізяку. – Снаряд впав поруч із бійцем, на відстані витягнутої руки – і не вибухнув. Він потім викрутив хвостовик і передав нам. Каже: «Це моє життя».
Кажуть, доброї ціни чекати не варто. А якщо через карантин зупиниться експорт, то фермери здаватимуть сировину взагалі за безцінь
Через масштабні пожежі стається велика кількість викидів продукту згорання у повітря, через що страждає як рослинність, тварини, так і люди.
Мемуарів про Станіслав часів Другої світової війни доволі багато. Переважно це спогади радянських «визволителів», єврейські щоденники, записи місцевих поляків чи українців. А от німецьких обмаль.
Маси вірять у стадний імунітет і в те, що до осені «все повернеться до тями». Натомість, замість стадного імунітету маємо лише стадні міфи та примарне сподівання на те, що підсумком карантинного нетерпіння буде не «нова шизоїдність», а «нова нормальність».
На вході до ОПЦ напис «Карантин», двері замкнені. Треба дзвонити у дзвінок. Хвилин через п’ять двері відчиняє медпрацівниця у звичній формі та медичній масці: «Ви народжувати? Температура є?». У чоловіка з рук пакети забирають – далі йому зась.
Всі знають, що Юзефа Дзвонковська відмовила Іванові Франку. І тут франкознавці діляться на два табори: одні кажуть, що у всьому винна соціальна нерівність, інші – що Юзефа хворіла туберкульозом. а є один нюанс, який не вписується в гарну легенду.
Так уже склалося, що під час кризи в нас спершу гуртується громада, а чиновники з політиками підтягуються десь ближче до виборів.
“Франківський Гоґвортс” був школою, інститутом, а потім стояв пусткою. Інвестора не знайшли, тож продали, причому за менші гроші, ніж планували спочатку.
“Було б добре встановити прості правила: палимо тільки для зігрівання приміщень чи приготування їжі й точно знаємо, як загасимо, перед тим, як запалювати”, – пише Карпаш.
Їх не зупиняють ні можливий штраф, ні боязнь потрощити машину, ні страх загинути самому чи вбити когось іншого. Це вже потім вони часто не знають, як жити далі…