Кажуть, добрі сусіди — то знахідка, бо стають ріднішими за близьких родичів. Ну а як не пощастило, то начувайся: ані доброго слова, ані спокою. Саме такі випадки нагадують фрагмент із повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». То як сусідують прикарпатці?
Потепліло, а отже скоро й на город пора. Хоч у народі кажуть, що землю до Благовіщення чіпати не можна. Зате треба все добре підготувати. Сніг зійшов, тому вже можна братися до садівництва. Хто не встиг почистити сад восени — можна й зараз. Лише не зволікайте та пообрізуйте сухі гілки.
Уже притчею во язицех стали будинки, що спотворили архітектурне обличчя Івано-Франківська у центральній його частині всього за якихось десять років. Зокрема, торговий комплекс «АРС Дім», що на Площі Ринок, зовсім неподалік — ресторан «Легенда», магазин побутової техніки «Фокстрот», що на Міцкевича, 8 (навпроти філармонії). Список можна продовжувати.
У понеділок, 28 березня, в Івано-Франківську завалився солодовий цех старої броварні на вул. Новгородській. «Відбувається методичне руйнування пам’ятки національного значення, — каже Ігор Панчишин, начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому. — Адже ця споруда — єдиний зразок промислової архітектури XVIII століття в Україні, який донедавна використовувався за призначенням».
У швидкому темпі сучасного життя найпростішим, найдоступнішим десертом є печиво. Асортимент зараз величезний. Як обрати краще? Згідно із ДСТУ 3781-98 «Печиво. Загальні технічні умови» залежно від рецептури та способу виробництва його поділяють на цукрове, затяжне (крекери, галети), здобне (пісочне, збивне, сухарики, горіхове), перешароване начинкою та діабетичне.
Минулого року Івано-Франківщина збільшила площі засіяних земель і планує їх розширювати. Про це минулої суботи повідомив на прес-конференції голова ОДА Михайло Вишиванюк.
Депутати Івано-Франківської міськради затвердили програму будівництва та реконструкції дитячих спортивних та ігрових майданчиків у мікрорайонах міста. Програма розрахована на 2011-2015 роки. Так, згідно з цією програмою, в місті є 78 майданчиків, які знаходяться в задовільному стані, ще 38 треба реконструювати, а 91 побудувати.
Відгомін минулого виявили у Богородчанському районі. Селяни випадково натрапили на підземний схрон. Про його походження нині сперечаються фахівці. Знахідка розміщена на окраїні села – полі колишнього колгоспу, а нині земельній ділянці однієї з місцевих мешканок. Раніше жінка використовувала її під сінокіс, однак напередодні вирішила розорати та засадити городиною. Коли на поле завозили гній, одне з коліс фіри провалилося під землю – люди побачили невеликий хід у підземелля. Знахідці, можливо, і не надали би значення, якби селяни не бачили, що останнім часом вечорами і вночі там хтось копав – скоріш за все «чорні археологи» в пошуках цінних речей.
За даними обласного управління статистики, станом на 1 лютого цього року на Івано-Франківщині проживали 1,379 млн. осіб. У містах – 597,3 тис., а в сільській місцевості – 782,3 тис. осіб. За січень 2011-го кількість мешканців зменшилася на 149 осіб. При природному скороченні на 250 осіб відбувся міграційний приріст населення на 101 жителя: прибули – 1003, виїхали – 902.
Днями журі Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» запросило до себе в гості переможців регіонального міжнародного молодіжного конкурсу творів епістолярного жанру на тему «Уявіть себе деревом, що росте в лісі».
Минулої п’ятниці на Вічевому майдані відбувся флеш-моб «Плюй, сміти – прибери». Франківська молодь присвятила цю акцію Дню працівників житлово-комунального господарства.
У вересні 1980 року визначною подією в житті франківських театралів та й усього міста стало відкриття нового приміщення обласного драмтеатру. Через два роки групу авторів – архітектора Дмитра Соснового, художників Василя Вільшука та Володимира Шевчука, столяра Антона Овчара, різьбяра Володимира Лукашка та інженера Степана Сандлера – нагородили за цей проект Шевченківською премією.
Вже понад півстоліття прикарпатська вишивальниця Євдокія Аннюк тішить людей своїми картинами. Тішиться й сама, що може це робити. Адже вона паралізована, пересувається на інвалідному візку та вишиває однією рукою.
Вірусний гепатит С. Лікарі стверджують, що сьогодні навіть СНІД не настільки небезпечний, як він. При цьому більшість людей навіть з гострою формою захворювання не лікуються, бо не підозрюють про те, що вірус є в організмі. Саме через підступність його ще називають лагідним вбивцею.
Певне, багато іванофранківців знають жіночку, яка грає на стометрівці. Немає різниці – сонце, дощ чи сніг – щовечора вона з акордеоном на своєму місці. Хтось із перехожих просто оглядається, хтось милується її співом, а хтось навіть підтанцьовує під музику, зупиняючись поруч на пару хвилин. Але, хто ця жінка, скоріш за все, не знає ніхто.