Плануючи мандрівку до Узбекистану чи взагалі до Середньої Азії, не варто складати графік, рисачити сайтами у пошуках обов’язкових до відвідування пам’яток і тим паче намагатися розібратися в історії та культурі тих дивних країв. Азія все розкаже сама!
Вчителька біології з франківського навчально-реабілітаційного центру Софія Савчук організовує в закладі куток аніматерапії. Каже, особливим дітям, які у них навчаються, спілкування з тваринами дуже корисне. Гроші на куток збирають через соцмережі.
Словосполучення «магнітні бурі» точно чув кожен із нас. Їх нині уже прогнозують на рівні з погодою. І якщо передають таку бурю, то більшість вважає це дуже недобрим знаком.
Доброго дня! Мене звати Микола. Мені 42 роки. Я з багатодітної родини. Маю ще двох братів та трьох сестер. Вони вже давно влаштували своє життя. Всі мають дітей, а дехто й онуків. Коли ми разом збираємося на Різдвяні чи Великодні свята, то виходить така велика галаслива і весела компанія. Саме в ці моменти мені стає дуже сумно, бо, як ніколи, розумієш, що зараз тобі треба повертатись у порожню квартиру. Може, тому я й наважився написати до вас листа.
Це місто – мрія багатьох мандрівників. Площі, храми, палаци, мости, вулички, мистецтво й кохання. А ще – ціни. Адже у Парижі переважно все геть недешево, особливо в центрі.
Водії, токарі та слюсарі, судді, викладачі, держслужбовці та міліційні начальники – всі вони були тут однакові та справжні. Бо голі. Протягом 40 років вони разом поєднували приємне з корисним. То була не просто лазня – пропарка, промивка й покращення здоров’я – то був своєрідний клуб.
Уже три місяці маршрутом Раковець-Незвисько по Дністру курсує дивний двопалубний корабель. Цими вихідними «Репортер» з нього роздивлявся осінні пейзажі Дністровського каньйону та вивчав ази судноплавства.
У село Середнє Калуського району десятиліттями їздять покутники із Закарпаття та Львівщини. Ці люди, які називають себе справжніми християнами, вірять, що там з’явилася Мати Божа, а те місце вважають блаженним. Самі середнянці при згадці про гостей лише знизують плечима. Отак і живуть роками разом, кожен зі своєю вірою.
У листопаді буде два роки, як на парафії села Залуква Галицького району діє «Золота книга тверезості». За цей час із понад двох тисяч місцевих 104 кинули пити за своїх рідних: чоловіків, дітей, онуків. Хтось на місяць, на рік, а дехто й довічно.
У середині вересня Верховна Рада ратифікувала Європейську
конвенцію про захист домашніх тварин. На папері все дуже райдужно –
кожен громадян зобов’язаний забезпечити своїм домашнім улюбленцям
найкращі умови. А як воно насправді, як часто прикарпатцям обридають
колись такі рідні істоти та куди вони потрапляють потім?
Минулого тижня в Івано-Франківську стартував обласний турнір Люм’єр-ліги з «Що? Де? Коли?». Про потенціал місцевих команд, рецепти виховання знавців – у розмові з організатором турніру, найупізнавашіним знавцем міста, штовхальником як «щодеколишнього», так і «КВНівського» рухів на Прикарпатті Володимиром Макаровим.
Минулого тижня в Музеї мистецтв Прикарпаття відкрилася виставка лемківських ляльок від Ірени Омельченко-Криницької. Майстриня збирає старі забавки, реставрує їх, а потім одягає у лемківські шати.
Михайло Мига із села Павлівка, що неподалік Івано-Франківська, у молодості майже чотири роки провів у лісах. Думав, що бачив усе, але потім були табори…
Косівчани Богдана Мацьоцька та її батько й тренер Олег Мацьоцький вже побували на зимовій Олімпіаді-2010, єдині представляли нашу державу на гірськолижному чемпіонаті світу-2011. На Батьківщині їм уже кілька років немає рівних. Ми розпитали Богдану, як це – бути найкращою гірськолижницею України.