Категорія

Соціум

Категорія

Мода на соціальні мережі все більше поширюється серед українських політиків, політологів і громадських діячів. Не відстає й Івано-Франківськ. Найбільша «тусовка» зараз у фейсбуці (Facebook, всесвітня соцмережа). Тут іноді можна навіть напряму поспілкуватися з відомими особистостями, а не з їхніми віртуальними клонами.

Ґаздівську родину Худяків у невеличкому селі Осмолода, що на Рожнятівщині, знають усі. До них щоразу телефонують, коли треба знайти у горах якогось заблукалого, або ж спроваджують до їхньої садиби туристів. Уже кілька років поспіль Худяки займаються зеленим туризмом. Віктор та Юлія радіють, що охочих подихати свіжим крпатським повітрям щороку більшає. Цьогоріч до них напросилася і знімальна група, запропонувавши Худякам взяти участь у телепроекті «Міняю жінку». Побував на зйомках і «Репортер».

Леся Іванків із села Побережжя Тисменицького району вісім років була покоївкою в сім’ї всесвітньо відомого футболіста Зінедіна Зідана. Вона поїхала за кордон через хворобу дочки, потрібні були гроші на лікування. Спочатку Леся Іванків потрапила до кафе на узбережжі під Барселоною. Власники, дізнавшись, що вона вміє добре готувати, через деякий час перевели її на посаду шеф-кухара.

В кінці липня у Криму відбувся фінальний відбір українських дітей для участі в Дитячому Євробаченні. У ньому взяли участь 20 конкурсантів, серед них дві дівчинки із Прикарпаття. Христина Дутчак отримала п’яте місце, Марта Квочак – третє. А представляти Україну на міжнародному конкурсі поїде киянка Kristall (Крістіна Кочегарова). Цікаво, що її перемога стала новиною лише для «непосвячених» – самі діти-учасники знали про це ще за два тижні до фіналу…

Не так давно Івано-Франківська міська рада прийняла ставки для спрощенців на наступний рік. Але все ще може помінятися.

Минулими вихідними між селами Рибне і Павлівка (Тисменицький район) у Чорному лісі вшанували пам’ять 700 польських інтелігентів, розстріляних фашистами під час Другої світової війни.

Не лише хороші спогади від мандрівок гірськими схилами залишилися у деяких туристів. Так, у п’ятницю майже на самій верхівці гори Маковиця раптово відчули погіршення стану здоров’я троє житомирян, які подорожували у складі тургрупи. І якщо двоє – підлітки 13 і 14 років – могли рухатися самостійно, то 28-літній чоловік буквально не тримався на ногах. Рятувальники Яремчанського гірського пошуково-рятувального пункту на ношах транспортували хворого до швидкої, яка вже чекала біля підніжжя Маковиці. Сюди ж спустились і недужі хлопці. Усіх трьох із попереднім діагнозом «харчове отруєння» шпиталізували до місцевої лікарні. Стан їх, за висновками медиків, середньої важкості.

Останніми роками разом із занепадом футбольної команди «Прикарпаття» погіршилися й перспективи СДЮШОР (спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву) та аматорської команди «Прикарпаття-2».

Цього разу відзначаємо відомого російського бізнесмена зі стійкою репутацією шахрая. За невтомність і наполегливість. Днями у центрі Івано-Франківська безкоштовно роздавали книгу Сергія Мавроді про скандальну фінансову піраміду «МММ».

«Пузатий Яворський у капелюсі та краватці», – саме так поважний коломиянин, засновник і власник приватного домашнього музею «Просвіта» полюбляв казати сам про себе. Певно, саме таким його запам’ятали і чимало відвідувачів. Аби подивитися на різні старожитності, які він збирав більше 60 років із своїх 82, сюди приїздили звідусіль. За якусь годину-дві відвідувачам щастило опинитись і в Польщі, і в Бельгії, і в Австрії, і у війську, і в давній гуцульській хаті, помацати все власними руками, послухати, як господар грає на домрі. Тепер старого музейника вже немає, а доля його колекції, на жаль, виглядає не надто оптимістично.

До отця Іоанна зверталися за допомогою люди з усіх куточків України, Росії та Польщі. Не відмовляв нікому, зцілював молитвою, лікував одержимих, мав дар прозорливості. Отець передрік свою смерть і заповів поховати його у монастирі, аби і по смерті міг опікуватись його мешканцями. Кажуть, що паломники, які останніми роками залишалися на ніч у Манявському монастирі, не раз бачили його постать у темряві…

Дністровський каньйон. Ця затишна місцина ніби загубилася на межі часів і цивілізацій: сюди не досягає набридливий сигнал мобільного, тут немає обладнаних пляжів та асфальтованих під’їздів до берегів, а відстань між мостами сягає до півсотні кілометрів. Зелені береги виконують якийсь загадковий ритуальний танець: то правий випростається стрімким залісненим схилом, то лівий обернеться 20-метровою скелею. Інколи навіть здається, що за черговим поворотом русла на мандрівників чекає «край географії». Та на пологих ділянках берегів де-не-де причаїлися села.

Гендерна рівність – це рівні права чоловіків і жінок у соціумі: виборчі, кар’єрні, фінансові, сімейні тощо. Боротьба жінок за свої права зародилась у Європі у ХІХ столітті, але значного розголосу набула у 1960-х роках. В Україні про гендер активно заговорили вже після здобуття незалежності. І сьогодні, за словами активісток цього руху, проблема не обмежується боротьбою за права жінок. Виявляється, чоловіки також потребують захисту і підтримки.