Ми, в принципі, знаємо, що поряд з нами живе значна кількість людей, що підпадають під означення «неадекватів». Навіть здогадуємося, що їх немало. Але одного чудового дня відкривається правда: їх багато. Їх дуже багато. Їх критично багато.
Юрій Андрухович: На весь Лісабон
“Усі розмови про свободу і братерство в нашому сторіччі по-справжньому виправдовує лише музика. Ні в чому іншому їх, свободи і братерства, давно вже немає”, – пише Андрухович.
Тарас Прохасько: Речовий госпіс
Мені завжди було радісно, коли щось народжується, коли з’являється якесь нове життя. Але ще більше я не люблю, коли якомусь життю не дають дожити настільки, наскільки воно здатне, не втрачаючи своєї самості.
Андрій Любка: Ще не президент, а вже соромно
“Либонь, уже вся Україна вивчила поняття «іспанський сором». Те відчуття, коли хтось інший робить щось негоже, а соромно від цього тобі”, – пише Любка.
Володимир Єшкілєв: Про філологію
” Після важкої праці на грядках ані таблиця Кене, ані норми конституційного права якось не лізли у стомлені сонцем голови обивателів. Що вже й казати про рівняння та хімічні формули”, – пише Єшкілєв.
Юрій Андрухович: Етот бєс побєди…
«Бессмертный полк» – російська пропагандистська спецоперація, що бере початок у громадській ініціативі, зареєстрованій 2011 року трьома журналістами.
Тарас Прохасько: Міст на вітрі
“Після вибуху обвалений міст остаточно показав, що він був таки віадуком. Ніяке сполучення між берегами не припинилося, навіть стало несподівано інтенсивнішим. Просто не могли у цьому місці їхати поїзди”, – пише Прохасько.
Юрій Винничук: В чеканні Антихриста
Персональне зло породжує персонального Антихриста. Для кожного він різний.
Наталія Чаплинська: «Війна зачіпає всіх»
Чому вертаються назад? Там вони всі рівні, там він направду чоловік, герой, людина, яка виконує основну чоловічу функцію – захист Батьківщини. А вдома самі претензії…
Володимир Єшкілєв: Про свіжий розпродаж
У нас є досвідчені майстри, які, за бажання, здатні капіталізувати все – й ті рискалі, що на них знову примудрилися наступити, і свіжу гулю на голові й несвіжих тарганів у голові.
Юрій Винничук: Мову на хліб не намастиш?
Мовний закон викликав ще до свого затвердження в Раді безліч нападок, хоча він куди менш радикальний, ніж в інших європейських країнах.
Тарас Прохасько: Десь і колись
У притчі йшлося про когось, хто комусь подав серветку, щоби почистити убрання, захляпане кавою…
Володимир Єшкілєв: Про непрочитане в місті
“Новобудови не лише псують міський ландшафт. Вони ще й витісняють з міста повільну смерть. Особливу неквапну смерть, що причаїлася в цеглі старих будинків”, – пише Єшкілєв.
Юрій Андрухович: Коли сонце меркне
“Власне кажучи, привселюдне розп’яття Ісуса було подарунком народові до свята. Завдяки цьому каральному актові щорічне релігійне свято доповнилося святом народного волевиявлення і справжнього, а не вдаваного народовладдя”.
Тарас Прохасько: Що треба доповісти
За два останні дні сталося щось небувале. Попередніми сезонами таке могло статися раз або два за рік, а за ці два дні мені зробили десять гнівних зауважень впродовж години кожного дня.