На думку студентів із вишів Івано-Франківська, чия самоорганізація була однією з найактивніших в Україні, основна проблема – корупція.

Після чотиримісячної паузи процес заручників було розблоковано. На сьогодні у полоні, за даними влади, залишаються ще 134 українці.

Фотографії південного схилу гори Попадя на перетині Закарпатської та Івано-Франківської областей

За кермом був 24-річний іванофранківець

Велопарковки загалом розраховані на 150 місць. Вони облаштовані навісами.

Найгарячіше було на Донецькому напрямку, де поблизу Красногорівки ворог застосував 82 мм міномет та вів снайперський обстріл.

Восьмирічний Денис Семотюк із Перерова Коломийського району потрапив до двадцятки кращих у шоу “МастерШеф. Діти”. Наш земляк наймолодший учасник телепроекту.

На площі Волі біля адмінбудинку представники влади, духовенства та кількасот мешканців міста сформували колону і пройшлися ходою до майдану Різдва

Головним героєм фільму є студент Сашко Клочко, учасник зимових подій в Києві 2013-2014 років. Він намагається розшукати полоненого ВВшника і в ході свого персонального розслідування дізнається несподівані й разючі факти про події Майдану.

Наступного разу мене запрошують на православну частину Повонзків, де поховані українські діячі уряду Петлюри. Боюсь, що і там я знатиму набагато менше за моїх варшавських провідників.

Володя, 13-річний хлопчик з Донецька, сідає за піаніно. Він обирає найвищу ноту на клавішах.
– Мені подобається мріяти, коли я слухаю цей звук, – каже він. – Про мою домівку та відпочинок з друзями.

“Якщо нe хочeш бути завтра бeзкарно збитим на пeрeході укурeним мажором – прийди!”

Натомість мешканці міста не надто охоче приєднувались до ходи. На стометрівці (вул. Незалежності) багато людей стояли і дивились, як проходила колона, хоч активісти і закликали містян приєднуватися.

Ситуація в зоні антитерористичної операції від Ради національної безпеки та оборони України станом на суботу, 20 лютого.

“З усіх боків лунали крики: “Медика!”. Я починаю бігти в один бік, а вже кричать з іншого. Шарпають, штовхають, хапають за руки. В один момент я зупинилася і не могла зрозуміти, хто я і де я. Озирнулася — а я вже далеко від медпункту. Розплакалася. Не від страху, ні. Від відчаю. Волонтерка-медик, з якою ми чергували на медпункті, почала бити мене по щоках”.