У понеділок, 7 грудня, відзначають Всесвітній день української хустки.
“Коли маму допитували, аби не чули її криків, то заводили «Студебекер». Її били по гомілках. А я внизу чекав своєї черги. Мене не били, лиш пальці в одвірки затискали, що порвали сухожилля. Тримали до вечора. Коли відпустили, то мама тихенько питала, чи я нічого не сказав. Я кивав, а вона сказала, що також терпіла”.
У суботу, 5 грудня, до Івано-Франківська з двомісячного відрядження із зони проведення Операції Об’єднаних Сил повернувся зведений загін правоохоронців.…
Десятиліття було цікаве. З одного боку – будівництво нових шкіл, садочків, адмінбудинків, з іншого – тотальний дефіцит, величезні черги, харчі по талонах. Звісно, на поштівках черг нема.
«Особливим було навіть його привітання, – посміхається Орест Заборський. – Він просто піднімав напівзігнуті руки. Хтось казав: «О, Заливаха здається». А він просто так вітався, але не з усіма. Той жест був символічний – це тризуб».
До речі, на жодній франківській листівці видання Міністерства зв’язку СРСР немає бронзових, мармурових чи інших різновидів «вождя», що дещо незвичне для тих часів.
Одна з таких «вогнетривких» кам’яниць має цікаву історію. Її адреса – Шевченка, 32, і стоїть вона на перехресті з вулицею Гординського. Споруджена наприкінці 1840-х для шкільного вчителя Преєра. Під час страшної пожежі він, певно, не раз подякував Господу.
Мешканці не дочекалися ремонту дороги і зробили роботу самі. Громада зібрала 17 760 грн на сипучі матеріали і цемент.
Загалом, за вчорашню зміну патрульні виявили трьох громадян, у яких при собі були заборонені речовини.