В Івано-Франківську стартував проект про унікальні місцеві автівки та їх власників. Студент Іван Стецюк робить безкоштовні фотосесії цікавих машин, спілкується з водіями та працює над створенням блогу про автомобілі. У «Репортері» – перший матеріал майбутньої серії.
Працювати з Володимиром Станьковським, власником «Волги» 1967 року, було доволі складно. Проблеми виникли з перших хвилин зустрічі. Щойно він припаркував авто, одразу почали сходитися перехожі. Автомобіль тягнув до себе людей, наче магніт, кожен хотів роздивитись машину. Навіть пропонували купити. «Дітей не продаю», – відповів Володимир.
Під час фотосесії теж було не легше. Підходили люди, просили номер телефону, хотіли помацати машину. Діти, які грались неподалік, ще й встигали залізти в салон. Помічали їх лише тоді, коли в машині починав рухатись якийсь картузик…
Сам Володимир Станьковський виявився дуже привітним і охоче розповів про свій «Кадилак».
– Коли ви вперше сіли за кермо та яким було ваше перше авто?
– Ой, за кермо я сів пізно – у 18 років. «Жигулі» 1976 року.
– На сьогодні у вас є улюблений автомобіль?
– Cadillac Fleetwood 1958-63 років, з тими крутими плавниками. Взагалі, дуже люблю дизайн американських автомобілів.
– Чи є автомобіль, який вам не подобається?
– Я люблю все на колесах!
– Чому обрали саме «Волгу»?
– Знайомий подарував мені кілька журналів. У якомусь із них була рубрика «Ретро». Там я й побачив ці машини. То було ніби якесь просвітлення! Я б сказав, що це автомобілі з душею. А ще, авто – мій ровесник по роках та по місяцях.
– Складно було знайти класику цих років у такому хорошому стані?
– Насправді то була вбита стара машина 1967 року. Ця «Волга» стояла в мене в гаражі два роки, потім я взявся щось із нею робити. Оскільки сервіс у нас надзвичайно дорогий, робив все сам. Купив зварювальний апарат і «болгарку». Різав-варив, методом проб і помилок виводив з машини те, що хотів бачити. За фарбування з мене запросили 2000 доларів, тому сам і шкурив, і ґрунтував, і фарбував. З ескізами не грався, просто робив одразу те, що було в голові, а там уже підганяв деталі.
– З чого почали реставрацію?
– «Волга» була блакитного кольору. Задні колеса я хотів закрити кузовом, але, на жаль, там треба було все переробляти. На наступному проекті я постараюсь це реалізувати. Салон узяв з Alfa Romeo, приборну панель викинув. Нову робив під ту, яку побачив в інтернеті, це були фото випробувань цієї ж моделі 1956 року.
Від самого початку я уявляв собі готовий проект. Але це ще не кінцевий результат, машина відреставрована десь на 80 %. Планую ще поканально виставити звук і підігнати всі деталі.
– Чи чули легенди про кермо зі слонової кістки та оленя з платини на старих «Волгах»?
– Чув, чимало, навіть від старших людей, але це лише міфи. Якщо задуматись, то скільки б коштувало таке кермо? А олень із платини важив би добрий кілограм і за ціною, певно, перевершив би сам автомобіль.
– Які витрати пального і максимальна швидкість «Волги»?
– Максимальна – 60 км / год. Міг би витиснути до 100, але ця машина не для цього. Розхід бензину —16-17 л / 100 км.
– Я так розумію, це є машина «не на щодень», а на чому їздите зазвичай?
– Саме так – це машина «дуже вихідного дня». До речі, виїхав на ній вдруге. Зазвичай їжджу на Honda Civic 1995 року, седан. Задоволений ним: надійний, ремонтувати й не треба. Практичний і зручний автомобіль. Як кажуть, поки японець зламається, то німець вже заіржавіє.
– Яка музика асоціюється з вашою «Волгою»?
– Я люблю блюз, джаз, кантрі. Музика під моє авто – з блюзовим мотивом, вальяжна, плавна.
– Маєте плани ще на якісь автомобілі?
– Звісно, є кілька проектів. Тепер я набрався досвіду, тож робити наступні буде простіше.
– Крім авто, чим захоплюєтесь?
– Люблю творчість, малюю, планую зробити лінію картин, присвячених американським авто. Збираю модель корабля Victory, колекціоную моделі автомобілів 1:18.
– Що порадите реставраторам-початківцям?
– Буває, загоришся ідеєю, а потім бажання щось робити зникає, багато хто зупиняється на півдорозі. Тут треба мати силу волі. Але насправді – що більше пірнаєш у це діло, то більше приходить натхнення.
