Вперше опинившись за кермом в іншій країні, відчуваєш себе трохи незатишно. Ніби й дороги хороші, й розмітка є, але інакші дорожні знаки та обмеження трохи лякають. «Репортер» продовжує розповідь про нюанси правил дорожнього руху за кордоном. Цього разу – країна автобанів – Німеччина.
Перший дорожній знак, який ви побачите після перетину кордону – щит з інформацією про швидкісні обмеження в країні: 50 км / год. у населених пунктах, 100 км / год. поза ними.
А ще Німеччина – єдина країна Європи, де немає обмежень швидкості на автострадах. Рекомендована швидкість на автобані – 130 км / год. Максимальної – нема. Вона може регламентуватися на окремих ділянках додатковими дорожніми знаками або ж спеціальними світловими табло.
Не секрет, що німці люблять порядок у всьому. Дорожній рух – не виняток, а скоріше підтвердження цьому. Наприклад,є поняття «Zone» – район, зона. Такий знак діє протягом всього вашого маршруту, незалежно, чи ви повертаєте, чи їдете прямо. Його дія закінчується аналогічним знаком, але перекресленим п’ятьма тонкими чорними лініями або червоною смугою. Цей знак встановлюють на лівому боці проїжджої частини.
У Німеччині можна сідати за кермо трохи напідпитку. Максимальна допустима концентрація – 0,5 проміле (кухоль пива). Але якщо водій втрапляє у ДТП чи винуватцем, чи постраждалим, то за вміст алкоголю в крові, навіть у межах норми, покарають.
Із поліцією тут треба бути вкрай ввічливим. Жодних зайвих розмов чи, боронь Боже, дискусій на тему, хто правий. «Одного разу я стояв на заміській парковці, спокійно попивав каву, поруч чергували поліцейські, один із них підійшов і запитав документи, – розповідає надвірнянський гонщик Роман Марцінковський. – Із паперами все було гаразд, але тут щось мене напоумило попросити в нього цигарку. То я потім п’ять хвилин вибачався та слухав, що він поліцейський, а не тютюновий автомат».
Окрема тема – паркування. У Німеччині припаркувати авто неподалік від мети вашої подорожі – велика удача. Значно більше місць, де паркуватися не можна в принципі, багато платних парковок, а якщо знайшлося місце, де можна безплатно залишити машину – вам дуже пощастило. Безкоштовні місця відомі місцевому населенню, тож вони переважно зайняті.
Навіть не думайте залишити машину, наприклад, під табличкою із зображенням інваліда-візочника, якщо на не маєте спеціального посвідчення. Штраф не просто гарантований, а, вважайте, вже біжить за вами. Якщо їдете містом і раптом побачили вільне місце, яке ніби й дозволене, але його чомусь усі ігнорують – не поспішайте, подивіться уважно – можливо, знак обмеження намалювали на асфальті. Там же, на асфальті, іноді позначають спеціальні місця парковок медичного транспорту. Краще не ризикувати, пошукати «незамальоване» місце, нехай трохи подалі, зате спокійніше.
Дороги в Німеччині хороші, а чіткий порядок дорожніх знаків, розмітки й покажчиків роблять поїздки приємним заняттям – за умови грамотної їзди з постійним орієнтуванням на безпеку руху.
Бувальщина
Двоє іванофранківців їхали німецьким автобаном та пропустили необхідний поворот. Об’їжджати надто далеко, тож вирішили обережно повертатися до розв’язки заднім ходом. Та за кілька хвилин їм у зад «притулився» водій-німець. За лічені хвилини на місці була поліція. Перелякані українці лише розводили руками, тож поліцаї перейшли до свого співвітчизника. Відбулася бурхлива розмова, виявилося, що німець перед цим випив трохи пива. Поліцаї повернулися до франківців: «Ви уявляєте, той водій так напився – розповідає нам, що ви їхали заднім ходом проти руху. Вибачте за цю ситуацію. Щасливої дороги».
Знаки
• Велосипедна зона. Разом із пішохідною, тут повністю заборонений рух на автомобілі.
• Екологічна зона. Забороняє в’їзд до великих міст автомобілям, які не відповідають екологічним вимогам.
• Таблички до знаку екологічної зони. Вказують на додаткових табличках знизу. Такі ж невеличкі піктограми мають авто, зареєстровані в Німеччині.
• Автобусна зупинка.
• Типово німецький знак. Називається «Міграція амфібій». Він тимчасовий, зустрічається в певний час року, але дуже добре показує ставлення німців до навколишнього середовища.
Comments are closed.