Знати правила дорожнього руху повинен кожен водій. Проте є й інший вид правил, не регламентований жодними законами. Така собі усна водійська творчість. Поговоримо про жести та сигнали на дорогах – як засіб спілкування та обміну інформацією.
В Україні все почалося не так давно – у радянські часи, у 1960-х. І було це доволі кумедно. Вирішило доблесне тогочасне ДАІ розповісти про безсовісних водіїв на геть гнилому Заході. У пресі вийшла стаття, в якій суворо засуджували водіїв-капіталістів за їхню звичку попереджати про пости дорожньої поліції блиманням фар. Так вона прижилася і в нас. І то були перші кроки у розвитку мови спілкування на дорогах.
Нині є три види автоспілкування, які тісно сплетені між собою: блимання фарами, звукові сигнали, жестикуляція.
«Я використовую три сигнали на дорозі: подяка за те, що пропустили на перехресті – одне блимання фар, попереджувальний «блим» зустрічним водіям (обережно – ДАІ) та аварійне блимання, коли в темний час доби мене сліплять інші водії, – розповідає Ірина Хімчак, власниця Toyota Camry, водійський стаж – п’ять років. – Як правило, знання певних жестів і правильне їх використання залежить, перш за все, від чемності та культури поведінки на дорозі. І не має значення, хто ти – жінка чи чоловік. Завжди спокійніше на дорозі тому, хто турбується про свою та чужу безпеку».
Інколи світлові сигнали можуть дублюватися – дехто надає перевагу двом коротким блиманням замість одного. Постійне ж блимання сигналізує про те, що водій, який їде позаду вас, має намір почати обгін. Якщо ж вам блимають по черзі ближнім і дальнім, то ви сліпите зустрічних (у темну пору доби).
Не можна залишити поза увагою і вказівники повороту. Вони не лише попереджають про маневр. Для прикладу, правий поворотник авто, яке їде позаду вас, у поєднанні з блиманням дальнім світлом – це прохання зупинитися (напевно, у водія щось трапилося). Якщо ж правим поворотником сигналить автівка попереду – вас запрошують на обгін, повідомляючи, що дорога вільна й на зустрічній нікого немає. Відповідно блимання лівим у цьому випадку сигналізує про небезпеку для обгону.
Якщо в дорозі ви отримали форс-мажорну ситуацію (якась поломка в авто, вам чи пасажиру стало погано), тоді одразу вмикайте аварійну сигналізацію. Водій авто, що попереду, увімкнув стоп-сигнали – він просить триматися на безпечній відстані (зазвичай так роблять у заторі).
Використовують і звукові сигнали. Вони трохи небезпечніші, оскільки можуть налякати і новачка-водія, і пішохода, а то й просто роздратувати інших. Тому їх варто застосовувати лише в крайньому разі. Сигналять від душі у заторах, хоча й прекрасно знають, що цим ситуацію не зміниш, проте дратівливість ж треба якось показати?! А от якщо ви їдете в горах, у тумані, видимість менше 60 метрів, то гудіти доведеться цілу дорогу…
«Не скажу, що часто використовую жести. Можу посигналити, якщо зі мною некоректно повелися на дорозі – підрізали, не пропустили з повороту чи влізли перед моєю автівкою у заторі. Жінок пропускаю завжди: чи то симпатія, чи обережність – не розбереш, – сміється Юрій Стефанишин, власник Volkswagen Transporter (водійський стаж – вісім років).
І третя складова автоспілкування – жестикуляція. Вона може доповнювати світло і звук, а може бути й самостійним способом комунікації.
«Звукового сигналу взагалі не використовую, натомість активно жестикулюю, – каже Петро Стрілецький, водій BMW 325 (водійський стаж – 14 років). – Завжди вітаюся зі знайомими махом руки, коли пересікаємося на дорогах; коли пішохід вагається, чи переходити дорогу, роблю жест рукою, який вказує на те, що я його пропускаю».
Популярні жести:
піднята рука чи мах нею – привітання між водіями чи подяка за те, що пропустили;
якщо у вас не закриті дверцята – вкажуть пальцем або витягнуть руку у ваш бік;
жест, схожий на блимання лампочки (різке випрямляння пальців руки) – включіть ближнє світло;
кисть руки описує коло та показує вниз – у вас спустило колесо;
водій хлопає долонею по повітрі – відкритий багажник;
хочете пропустити пішоходів – просто махніть рукою.
Крім цих знаків і жестів, є, напевно, й інші, менш відомі. Тому будьте уважнішими на дорогах, прислухайтеся та придивляйтеся одне до одного, бо правильна інформація – це безпека.
P. S. У більшості європейських країн за блимання світловими приборами можна отримати солідний штраф. Проте і блимання їм насправді не дуже потрібне – там дорожня поліція виконує попереджувальну функцію. Тож маємо до чого прагнути.
Comments are closed.